Цифрове піратство – «чума» креативної індустрії

Інтернет-провайдерів та меломанів в Україні, що закачують музику безкоштовно з мережі, незабаром, як і власників закладів торгівлі, що використовують мелодії для привернення уваги клієнтів, змусять платити за ці послуги. Зміни до закону про авторські і суміжні права, що обумовлюють поширення музичного контенту, вже зареєстрували у Верховній Раді і можуть розглянути під час чергової сесії.

Новачкам не пробитися

Найперше з можливих нововведень – запровадження солідарної відповідальності за порушення між власниками нелегальних сайтів та інтернет-провайдерами. Останні відомі своєю лояльністю до іноземних веб-сторінок. Відтак утворилася ситуація, коли з 20 закачувань в Україні лише одне – з легального музичного сайту, розповідає Ігнат Бережний, директор Асоціації музичної індустрії України: «Можливо, не всі розуміють, що, заходячи на піратський сайт, вони завантажують саме піратську музику. Тому ще більш активним має бути залучення інтернет-провайдерів для того, щоб люди не були введені в оману, а могли зайти тільки на легальний сайт. Сьогодні такі сайти вже почали з`являтися в Україні, але їм дуже важко розвиватися в такому піратському середовищі».

Найбільший удар цифрове піратство, за свідченням експерта, завдає молодим виконавцям, адже зі сторони продюсерів і музичних компаній інвестиція в нові імена стає економічно необґрунтованою: «За інформацією Коаліції виконавців і продюсерів України, минулого року з топ-двадцятки фонограм, які були найбільш популярними, взагалі не з`явилося жодної нової в українській музиці. Люди, які є талановитими, все одно розуміють, що ця царина не принесе їм можливості заробляти на прожиття, і тому вони знаходять застосування своїм талантам деінде».

Пірати «з'їдають» робочі місця

Потреба врегулювати законодавство і здійснити акції протидії нелегальному поширенню музики існує не лише в Україні. Низка держав, серед яких Франція, Великобританія, Ірландія, Нова Зеландія, Південна Корея, або провели торік, або розробляють цього року антипіратські кампанії. У першу чергу уряди насторожує статистика: лише в ЄС понад один мільйон робочих місць у музичній індустрії можуть зникнути, якщо найближчим часом не вжити ефективних заходів.

Збитки разюче торкнуться не тільки артистів, але й звукозаписувальних компаній: у минулому році обсяги продажу цифрової музики сягнули третини їхнього торгівельного доходу, а це, за даними Міжнародної федерації фонографічної індустрії, майже 5 мільярдів доларів. У 2009-му ці обсяги становили лише 12% від прибутків рекордингових компаній.

Автор: Євгенія Вятчанінова
Редактор: Христина Ніколайчук