Фріульська мова знову поширюється

Ренцо Лавіа з Удіне дотримується традицій. Коли 68-річний актор читає своїй онучці перед сном книжку, то робить це виключно фріульською мовою. Вони обидва вже звикли до такого ритуалу. Ренцо Лавіа переконаний, що Ніна краще засинає під приємне звучання фріульської. «Це м’яка й гармонійна мова, що підтвердили й італійські колеги, з якими мені доводилося виходити на сцену. Вони очікували жорсткого звучання й були здивовані милозвучністю».

М’яке звучання й довгі голосні

Можливо причиною цьому є довгі голосні - такі типові для цієї мови. Коли вперше чуєш фріульську, то спочатку гадаєш, що звучить діалект італійської. Але прислухавшись, помічіаєш також вплив німецької. Власна мова, власна ідентичність. Батьківщина Ренцо Лавії - це віддалений регіон на північному сході Італії на кордоні з Австрією та Словенією.

Тут збереглася мова, яка раніше була значно поширенішою і належала до групи ретороманських мов. Фріульською люди досі спілкуються в крамниці, в перукарні або просто, зустрівшись на вулиці.

Офіційно визнана й підтримується державою

Фріульська визнана в Італії мовою національної меншості, збереження якої підтримується державою. Цим питанням опікуються різні культурні об’єднання. Найстаріше з них було засновано ще 1919-го року – «Товариство фріульської мови». В місті Удіне ця організація утримує власну бібліотеку, в якій зберігаються як наукові праці філологів, так і дитяча література фріульською мовою.

«Важливе природне передавання мови від покоління до покоління. Це взагалі найважливіше, - говорить віце-президент товариства Федеріко Вікаріо, який викладає фріульську також в університеті в Удіне. - За допомогою законів мову не врятуєш». От уже кілька років у школах у Фріулі мова цього регіону пропонується як один із факультативних предметів. Згідно з останніми опитуваннями, 65 відсотків батьків відправили своїх дітей на такі курси.

«Mandi» замість «Ciao»

«Це сповнює нас надією», - каже Федеріко Вікаріо. Після роботи в бібліотеці, розташованій в історичному центрі Удіне, він полюбляє випити еспрессо. «Mandi!»- Федеріко Вікаріо вітає власницю кав’ярні. «Mandi» - це фріульський замінник італійському «Ciao». «Наш «Mandi» є для нас святим», - говорить Анґела Інносенте, яка також завітала на каву. Разом зі своїм братом вона утримує готель «Allegria», тому їй постійно доводиться мати справу з гостями з усього світу.

Перш за все вона їх вчить правильно вітатися фріульською. До речі, Брюс Спрінґстін під час свого концерту в Удіне теж привітав свої шанувальників ненав’язливим «Mandi, Udine!». Публіка була просто в захваті. Існує ціла низка трактувань цього старовинного вітання: «Я раджу тебе Богові» - так звучить одне з них, але точного перекладу нині не знає ніхто.

І все ж таки «Mandi» залишається вкрай популярним вітанням у регіоні Фріулі. Тут воно інколи навіть допомагає відчинити ті чи інші двері. Про це знають і ті місцеві жителі, які не володіють фріульською. А таких чимало, оскільки в двох із трьох провінцій регіону італійська витіснила старовинну фріульську мову. Вероніка Зельгауз Урзіні, що мешкає в Трієсті, говорить німецькою, словенською, італійською - от тільки на фріульську її вже не вистачило: «Єдине, що я можу сказати й зрозуміти, - це mandi, - сміється жінка. – Це вітання я часто використовую під час спілкування з фріульцями. Це мій спосіб продемонструвати їм, що я поважаю їхню ідентичність».

Автор: Кірстін Гаузен / Володимир Медяний
Редактор: Наталя Неділько