Протистояння кризі по-європейськи

Ще в березні цього року президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу констатував: «Криза зачепила кожне господарство. Люди нині відчувають її наслідки через борги, зниження рівня життя і загрозу для робових місць. Криза починає робити боляче».

Безробіття різко зросло в тих країнах ЄС, які раніше вважалися успішними, наприклад, в Іспанії. Там рівень безробіття протягом року зріс удвічі і нині є рекордним в Євросоюзі – понад 17 відсотків. У Німеччині вдалося запобігти масовому безробіттю завдяки запровадженню короткого робочого дня для певних груп працівників.

Натомість зовсім іншою є ситуація в країнах – новачках європейської спільноти. Більшість з них протягом кількох років від часу приєднання до ЄС продемонструвала дивовижне зростання. Навіть нині, незважаючи на кризу, економіки окремих держав продовжують зростання. Водночас, Угорщину від дефолту рятують багатомільярдні міжнародні кредити.

У єврозоні буде спад

Тим часом у державах єврозони, за прогнозом Міжнародного валютного фонду, цього року очікується мінус у понад 4 відсотки. Ці країни намагаються зарадити ситуації з допомогою багатомільярдних кон'юнктурних програм.

Особливою проблемою нині в ЄС є автомобільна індустрія. У Німеччині та Франції, наприклад, ця галузь є однією з головних. Попри субвенції виробникам та інші антикризові заходи, досі деякі компанії залишаються у загрозливому стані, зокрема, Opel i Saab.

Водночас, вже з'явилися перші ознаки, які дали підстави окремим політикам та експертам припустити, що криза сягнула свого дна і далі буде лише поступове одужання.

Автори: Крістоф Газельбах/ Наталя Неділько

Редактор: Євген Тейзе