Кому дістануться українські чорноземи?
5 липня 2011 р.
Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення діє в Україні ще з часів Царя Гороха. Десятиліттями це питання було предметом політичних спекуляцій і численні спроби зняти мораторій провалювалися у Верховній Раді. Головний аргумент противників ринку сільськогосподарської землі: найкращі українські чорноземи скуплять чи то іноземні спекулянти, чи то місцеві олігархи. В уряді заспокоюють: іноземцям купівлю української землі заборонять, а власниками зможуть ставати лише українці. Юридичним особам – зась, фізичним особам – максимум півтори тисячі гектарів на людину. Зі спекулянтами боротимуться за допомогою високих штрафних мит, які стягуватимуться в разі перепродажу землі протягом перших років після придбання.
Однак скептики впевнені: все одно все скуповуватимуть новоявлені латифундисти – через підставних осіб. Наскільки виправдані такі страхи? Варто звернути увагу на досвід сусідньої Росії, де ринок сільськогосподарської землі діє вже десять років. «Жодних радикальних зрушень за ці десять років не сталося», - сказав в інтерв’ю Deutsche Welle керівник аналітичного центру «Ікар» Дмитро Рилько. За словами російського експерта, прогнози тих, хто обіцяв селянам «золоті гори» не справдилися, так само безпідставними виявилися страшилки від противників продажу землі. «Частина власників паїв доволі швидко продала свою землю. Натомість є чимало власників, які нізащо не хочуть продавати і розглядають землю як перспективну власність, від якої можна довгостроково отримувати високі дивіденди», - зазначає Рилько. Зокрема, у Краснодарському краї, де розташовані найкращі у Росії аграрні землі, вже десять років купити землю вкрай важко – люди розуміють її цінність і не хочуть продавати, каже експерт.
Обмеження потрібні
Загроза масового скуповування земель в Україні вища, ніж у Росії, вважає Дмитро Рилько. «Українською землею більше цікавляться іноземці, ніж російською. Адже за винятком Краснодарського краю землі у Росії менш продуктивні», - каже російський експерт. Тому обмеження на купівлю землі він вважає доцільними. Однак півтори тисячі гектарів на особу, на його думку, ліміт незрозуміло низький. Адже для ефективного ведення господарства потрібні значно більші площі. «Питання у тому, як на практиці будуть оминатися ці законодавчі норми», - каже Рилько.
Експерт Німецько-українського аграрного діалогу Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф з розумінням ставиться до заборони продажу землі іноземцям. Однак німецький аналітик не розуміє, чому землю не зможуть купувати українські акціонерні товариства. «Через фізичних осіб буде неможливо прозоро мобілізувати капітал. Компаніям доведеться застосовувати якісь незрозумілі українські схеми», - припускає Штрубенгофф.
На практиці важко собі уявити, як олігархи зможуть скупити всю Україну, про що нерідко попереджають противники ринку землі. «Великі агрохолдинги вже нині через оренду контролюють сотні тисяч гектарів землі. Уявіть собі, які кошти потрібні на те, щоби викупити принаймні ці землі», - розмірковує Рилько. Отже, порахуємо: за оцінками експертів Німецько-українського аграрного діалогу, найкращі землі центральної України у ринкових умовах коштували би близько п’яти тисяч гривень за гектар. Отже, найбільшому агрохолдингу України «Кернел», аби викупити у селян 180 тисяч гектарів землі, яку він нині обробляє, потрібно буде витратити майже мільярд гривень. «Однак агрохолдингам для оперативної діяльності дуже потрібні живі гроші. Ніхто не стане виймати з обігу компанії такі кошти і витрачати їх на купівлю землі, яка і так перебуває у користуванні холдингу», - переконаний Рилько.
«Не поспішайте продавати»
Тема ринку землі дуже неоднозначна: абсолютно протилежні інтереси різних груп спричинили затяжну дискусію, яка не припиниться, вочевидь, навіть після скасування мораторію. Більшість українців боїться продажу землі, не довіряючи владі. Однак і Дмитро Рилько, і Гайнс-Вільгельм Штрубенгофф переконані: реформа піде на користь мільйонам українців, які є власниками земельних паїв. В Україні селяни нині отримують мізерну орендну плату – від 40 до 50 євро за гектар на рік. Це приблизно у 10-15 разів менше, ніж коштує оренда у Німеччині, зазначає Штрубенгофф. Він прогнозує, що вартість оренди після скасування мораторію на продаж постійно зростатиме і наближатиметься до середніх європейських показників.
Такий прогноз підтверджується і російським досвідом. «У найбільш продуктивних регіонах Росії орендна плата суттєво зросла і становить сьогодні від 100 до 150 доларів за гектар», - каже Рилько. Експерт радить українським селянам не поспішати з продажем землі. «Якщо буде нагода, краще купіть у сусіда його гектари. Це вигідна довгострокова інвестиція», - переконує він.
Кому це вигідно?
Але невже саме в інтересах простих селян, попри великі страхи пересічного українця, проштовхується продаж землі? Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф переконаний, що головний мотив для здійснення непопулярної в народі реформи – це приватизація державної землі. Після продажу «Укртелекому» земля стала останнім ліквідним мега-ресурсом у державній власності. Йдеться про понад шість мільйонів гектарів, які досі не розпайовані або перебувають у резерві.
Натомість фермерам невигідне імовірне зростання цін на оренду землі. Саме тому, переконаний експерт, вони сприймають скасування мораторію «у штики». «Звісно, достатньо малих господарств, які сьогодні працюють не дуже ефективно, у нових умовах виявляться нерентабельними і зрештою їм доведеться віддати землю більшим господарствам. Це в інтересах української економіки», - каже Штрубенгофф.
Тривалий час противниками продажу були і великі агрохолдинги. Однак поступово вони змінили свою позицію. Адже водночас із подорожчанням оренди вони очікують швидкого притоку іноземного капіталу. «Для інвестиційних банків скасування мораторію на продаж землі буде важливим сигналом. Попит на акції українських агрохолдингів на міжнародних біржах зросте», - прогнозує Штрубенгофф.
Автор: Євген Тейзе
Редактор: Леся Юрченко