За що німці так люблять британських монархів?

Британська монархія має своїх шанувальників у Німеччині. За церемонією коронації Чарльза III у суботу, 6 травня, у прямому ефірі стежитимуть багато німців. Адже це перша подібна церемонія за останні 70 років: 1953 року коронація королеви Єлизавети II теж транслювалася по телебаченню. Її тоді подивилися мільйони і у Великобританії, і по всьому світу.

Увага ЗМІ до королівської родини

Німецька бульварна преса могла би зменшити свої наклади приблизно вдвічі, якби не постійне джерело новин: королівська родина, яка так цікавить громадськість. І справа не тільки в скандалах і пікантних подробицях з життя британських правителів і спадкоємців трону, а й у щирій любові до всього англійського.

Читайте також: Як проводитимуть коронацію Чарльза ІІІ?

"Британська монархія завжди була "золотим стандартом" серед монархій. Вже починаючи з 19-го століття вона "добре продається" по всьому світу. Це, звичайно, пов'язано і з колишньою величчю імперії. Ще кайзер Вільгельм II із заздрістю дивився на Великобританію". В Німеччині інтерес - особливо великий. І він почався зовсім не з принцеси Діани. Те, що і сьогодні на кожній другій обкладинці журналів є принц Вільям з дружиною Кейт або Камілла, королева-консорт Великобританії, зовсім не типово для інших європейських країн", - зауважує історик Томас Біскуп (Thomas Biskup) із британського Університету Халла в інтерв'ю Католицькому агентству новин KNA.

Історичний факт: родинні зв'язки між королівськими будинками Великобританії та Німеччини були тісні протягом століть. Першим німцем, який зійшов на англійський трон, був німецький курфюрст Ґеорґ Людвіґ фон Ганновер (Georg Ludwig von Hannover). Сталося це 1714 року. При цьому сьогодні "німецьке походження британської королівської родини не відіграє великої ролі у її популярності у Німеччині", вважає історик. Під час Другої світової війни було інакше. Жителі Ганновера та Брауншвейга сподівалися, що через родинні зв'язки їм вдасться уникнути авіаударів.

З часів холодної війни почали переважати інші чинники. Британська монархія стала в Західній Німеччині символом антикомунізму і уособлювала довгу історію і безперервну традицію. Це було яскравою протилежністю того, що відбувалося у самій Німеччині. Тому, так, у чомусь німці бачать у Великобританії певний замінник того, чого вони не мали, пояснює історик Томас Біскуп.

Монархи - ідеальні герої

Але чим викликаний інтерес саме бульварної преси. "Камілла не може більше спати. У Чарльза  виявили рак?", "Кейт збентежена. Вона збирається покинути Вільяма?", - під такими заголовками виходять історії про королівську родину. Історик пояснює феномен популярності так: "Монархі загалом більше підходять для висвітлення жовтою пресою, ніж, наприклад, просто відомі люди. Зірки приходять і йдуть. А от члени королівської родини, і саме британської, залишаються в полі зору ЗМІ від народження до самої смерті... Вони уособлюють життєвий цикл самих читачів. Хрестини, весілля, кризи, розлучення, - і все це відбувається на тлі казкових лаштунків. Деякі знаходять у цьому втіху: навіть життя мешканців Букінгемського палацу не позбавлене таких звичайних проблем, вважають читачі. Так народжуються, підігріваються деякі історії та підживлюються чутки".

На німецьких телеканалах виступають "експерти королівської родини", озвучуючи свої гіпотези, інсайдерські знання, тим самим підігріваючи інтерес до життя британських правителів та їхньої родини.

На окремий розділ заслуговує любов німців до британської поп-культури. А той факт, що The Beatles практично завдячує своїм успіхом Гамбургу, раз у раз спливає на сторінках ЗМІ. Північ Німеччини, особливо Гамбург, завжди дещо орієнтувалася на Великобританію - взяти хоча б любов до чаю в цьому регіоні. Німецькі еліти охоче переймали стиль британців. Бунтарська молодь теж знаходила достатньо прикладів для наслідування.

Друга світова війна не змінила докорінно ставлення німців до англійців. "Навіть руйнування німецьких міст Королівськими військово-повітряними силами Великобританії, що спричинили сотні тисяч смертей, не залишили глибоких слідів ненависті. Люди знали, що війну розпочав Гітлер. Крім того, на відміну від радянських військ у Східній Німеччині, британці були досить м'якими в своїй окупаційній зоні, вони принесли з собою демократію та свободу преси. Та й такої кровної ворожнечі як між німцями та французами між цими двома європейськими націями історично не було", - міркує експерт.

А що новий король Великобританії? Томас Біскуп каже: "Чарльз III багато разів бував у Німеччині, досить регулярно - в приватних справах, коли разом зі своїм батьком, принцом Філіпом, відвідував родичів у Німеччині. Він знає країну набагато краще, ніж Єлизавета II, і трохи розмовляє німецькою мовою. Але глибокого зв'язку з Німеччиною у нього, звичайно, немає".