1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Реформа армії в РФ: чи вистачить Кремлю солдатів і грошей

Кирило Букетов
24 січня 2023 р.

Чисельність російської армії має зрости на 350 тисяч осіб. Звідки в РФ візьмуть стільки нових військовослужбовців і які шанси на успіх реформи?

https://p.dw.com/p/4Mclt
Сергій Шойгу (ліворуч), Володимир Путін (у центрі) і Валерій Герасимов (праворуч)
Сергій Шойгу (ліворуч), Володимир Путін (у центрі) і Валерій Герасимов (праворуч)Фото: Alexei Nikolsky/dpa/picture alliance

Міністерство оборони Росії готується збільшити чисельність армії на 350 тисяч військових - з 1,15 до 1,5 мільйона осіб. Окрім збільшення чисельності, у збройних силах (ЗС) РФ передбачається також створити, зокрема, новий армійський корпус в Карелії та нові самодостатні угруповання військ на окупованих територіях України, а також 12 нових маневрених дивізій. Проведення цієї реформи армії у РФ заплановано з 2023-го по 2026 рік.

Як пояснює ізраїльський військовий експерт Давид Шарп, корпус у Карелії є відповіддю РФ на розширення НАТО після того, як у 2022 році заявки на вступ до альянсу подали Фінляндія і Швеція. За його словами, цей корпус і включатиме частину з нових 350 тисяч військових.

Збільшення чисельності російської армії Шарп розглядає з точки зору перспективи: "Війна показала, що для вирішення завдань рівня захоплення України чисельно російська армія не відповідала вимогам. Крім того, ця реформа прискорює перехід з бригадного на дивізійний формат з'єднань, що дасть більше автономності частинам. Зміни розраховано на більш довгострокові цілі, ніж виправлення ситуації на фронті зараз".

Читайте також: Російська армія: переоцінена міць

При цьому, якщо війна в Україні затягнеться, то нові добре навчені солдати допоможуть Росії контролювати окуповані українські території, вважає український аналітик, колишній заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко.

Де РФ брати нових солдатів?

Ключовий пункт анонсованої реформи - збільшення чисельності армії на 350 тисяч осіб - викликає багато запитань у спостерігачів. І головне - де їх шукатимуть, ким буде укомплектовано нові підрозділи? Максимальний призов солдатів-строковиків і можлива відмова від їхньої демобілізації - найімовірніший ресурс для нарощування армійських лав у перспективі, вважає Давид Шарп.

"Підняття призовного віку добре вписується в цю реформу, і якщо 18-річні новобранці - це слабко боєздатні діти, то в 27-30 років людина і фізично сильніша, і має освіту, яка може стати в нагоді армії", - пояснює Шарп.

У Росії щорічно під час весняного та осіннього призовів проходити строкову службу починають близько 270 тисяч новобранців, і цю кількість можна збільшити, вказують фахівці. Річ у тім, що паралельно з військовою реформою в РФ вирішили змінити призовний вік. 

Зміна призовного віку

Нижню і верхню планки призовного віку російська влада збирається підвищити на три роки - до 21 і 30 років відповідно. Однак до найближчого весняного призову планується підняти тільки верхню межу. Це розширить кількість тих, хто підлягає призову, майже на 2 мільйони чоловіків, які народилися в період з 1993 по 1995 роки.

Тим часом у Росії не вщухають розмови про другу хвилю мобілізації, тим паче що нещодавно в Кремлі підтвердили - президентський указ, що дав їй старт, продовжує діяти. "Якщо ми говоримо про перебіг цієї війни, то єдиний варіант успішного проведення заявленої військової реформи - додаткова мобілізація. Щоб довести чисельність армії до півтора мільйона, потрібно мобілізувати ще сотні тисяч людей. Кількість солдатів - єдиний козир, що залишився у Росії", - міркує Шарп.

Попри це, друга хвиля мобілізації зараз навряд чи необхідна російській армії, вважає Риженко. За його словами, російський генштаб зараз все ще займається розподілом мобілізованих під час першої хвилі, і "нові люди просто сидітимуть без діла".

"Війна на виснаження"

На переконання низки експертів, в Україні зараз почалася так звана "війна на виснаження". Російська армія, на їхню думку, за майже рік бойових дій зазнала серйозних втрат, заповнити які на передовій командування безуспішно намагається за рахунок мобілізації. Нова реформа, на думку Андрія Риженка, також не дасть результату в короткостроковій перспективі: "У Росії дуже великі втрати від початку війни, і потрібно компенсовувати їх, однак чекати на нових солдатів (під час цієї реформи. - Ред.) на фронті варто тільки до зими".

Читайте також: Коментар: Україна зруйнувала міф про силу Путіна

Нинішнє заплановане збільшення особового складу армії РФ - друге за час війни в Україні. У серпні 2022 року президент країни Володимир Путін підвищив граничну чисельність ЗС на 140 тисяч осіб. Разом з запланованим нині збільшенням на 350 тисяч - це майже пів мільйона нових солдатів, яких потрібно забезпечити зброєю та обмундируванням, що виллється для російського бюджету у величезну суму.

Експерти налаштовані скептично

За даними Риженка, забезпечити всім необхідним одного солдата коштує 80 тисяч доларів. Чи знайдуться у Москви такі гроші, враховуючи зниження нафтогазових доходів? Давид Шарп переконаний, що "ця реформа потребує безлічі ресурсів, не тільки грошей і людей - потрібно створити інфраструктуру під ці 350 тисяч, дати їм техніку, навчити фахівців, які керуватимуть новобранцями".

Успішність реформи викликає серйозні сумніви в опитаних DW експертів. Андрій Риженко виділяє тут три причини: велика дорожнеча в умовах скорочення бюджету, закордонне походження частини комплектуючих для військової техніки і небажання багатьох росіян йти на війну.

Давид Шарп вважає, що навіть якщо Росія піде шляхом створення мобілізаційної економіки, багато новостворених підрозділів існуватимуть тільки на папері або не отримають бойової техніки. "Реформа виглядає нездійсненною в істотній частині своїх обіцянок", - підсумував експерт.

Москва приховує втрати?