Вибори в Польщі: вербальні атаки й антинімецька риторика
14 вересня 2023 р.
На 15 жовтня в Польщі заплановані чергові парламентські вибори. Останніми тижнями як влада, так і опозиція сконцентрувалися передусім на кандидатах. Аби привернути до себе увагу нових виборців, головні опоненти - правляча націонал-консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) та опозиційна ліберально-консервативна "Громадянська платформа" - представили одразу кілька спірних кандидатів. Приміром, від ПіС балотується раніше судимий правий екстреміст Роберт Бакевич. А "Громадянська платформа" висунула радикального селянського активіста Міхала Колодзейчика. Нещодавно він організовував гучні протести проти аграрної політики ЄС.
Читайте також: Київ погрожує Польщі арбітражем СОТ за блокування агроекспорту
Спершу кандидати - а вже потім програма
Після реєстрації списків минулого тижня справа нарешті дійшла до виборчих програм. Обидві головні партії-конкурентки провели свої з'їзди. Очільник ПіС Ярослав Качинський зібрав своїх прихильників у Конському в Центральній Польщі, це місто вважається вотчиною націонал-консерваторів.
Очільник опозиції Дональд Туск натомість обрав для з'їзду своєї "Громадянської платформи" Тарнів на півдні країни - дуже консервативному та, відповідно, непростому для лібералів регіоні. Він знає, що голосів традиційних виборців партії у великих містах не вистачить для перемоги. Тому експрем'єр має виграти симпатії тих, хто не визначився, аби знову отримати шанс очолити уряд Польщі. За даними соціологів, від п'яти до 18 відсотків виборців поки не знають, за кого віддати голоси.
Виборча кампанія з соціальними обіцянками
Виступаючи на партійних з'їздах, Туск і Качинський змагалися у передвиборчих обіцянках у соціальній сфері, не кажучи при цьому, звідки збираються брати гроші на обіцяні виплати.
Туск презентував 100 заходів, які планує здійснити у перші сто дні при владі в разі перемоги. У довгому списку - як економічні послаблення для громадян та підприємців, так і відновлення демократичних принципів. Під бурхливі оплески Туск оголосив про плани підвищити вдвічі неоподаткований мінімум доходів - з 30 до 60 тисяч злотих на рік (255 та 509 тисяч гривень відповідно). Крім того, у його планах - оплачувана відпустка для фізичних осіб-підприємців, покращення у системі медичного страхування, а також підвищеннях зарплат учителям.
Читайте також: Польща перед виборами в Сейм. Чи є шанс у Туска та опозиції?
Важливу роль у його програмі відіграє покращення ситуації з правами жінок. Зокрема, він обіцяє лібералізувати право на аборти, які в Польщі дозволені зараз лише в дуже виняткових ситуаціях, запровадити державне фінансування штучного запліднення, а також безкоштовну анестезію під час пологів. Іще один пункт програми - розділення держави та церкви.
Туск, який у минулому не лише уже був прем'єром Польщі, але й очолював з 2014 по 2019 роки Європейську Раду, пообіцяв досягнути швидких домовленостей з ЄС щодо виплат зі спеціального фонду для подолання наслідків пандемії COVID-19. Через суперечку нинішнього націонал-консервативного уряду з Брюсселем стосовно дотримання принципів правової держави у Польщі виплата коштів обсягом 36 мільярди євро на даний момент заблокована.
Качинський та його націонал-католицький проєкт
Тим часом у Конському голова правлячої партії ПіС Качинський представив свою націонал-консервативну програму, яка є прямою протилежністю ліберальних ідей Туска. У її центрі - традиційна родина (з матір'ю та батьком), захист життя, зокрема й ненароджених, а також сильна суверенна національна держава. Очільник ПіС розкритикував суди як інституцію, яка, мовляв, має багато влади, але позбавлена будь-якого контролю. 2018-го влада просунула в Польщі судову реформу, яка посилює вплив політичного центру на суди. Відтоді Варшава перебуває під постійною критикою з боку Брюсселя, який обмежив виплати для країни з фондів ЄС. "Влада має перебувати в руках нації", - наголосив Качинський на з'їзді партії. Своєму опоненту Туску він закинув, що той, мовляв, хоче підкорити країну Німеччині та Росії. Натомість ПіС, за словами її голови, хоче перетворити Польщу на "важковаговика". "Наші вороги намагалися знищити Польщу, і їм це абсолютно не вдалося", - сказав він.
Качинський розхвалював уже запроваджені раніше соціальні виплати, передусім із догляду за дитиною. Ця виплата зараз становить 500 злотих (понад 4200 гривень) і має бути підвищена з 2024 року до 800 злотих (близько 6800 гривень). Крім того, він запропонував встановити новий пенсійний вік: після 28 років трудового стажу для жінок і після 43 років для чоловіків. Останніми роками цю ідею неодноразово озвучували, але так і не реалізували через надто високі витрати.
Антинімецька риторика в кампанії ПіС
Тим часом у мережі з'явився рекламний ролик правлячої партії, у якому уявний посол Німеччини начебто дзвонить Качинському, аби дати йому інструкції з Берліна. Тема - так само пенсійний вік.
У цьому ролику правлячі націонал-консерватори натякають на розмову, яка начебто відбулася 2011 року між тодішніми прем'єром Туском та німецькою канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel). Нібито голова німецького уряду тоді закликала Туска підняти пенсійний вік у Польщі. В цьому ролику Качинський не дає Берліну втрутитися в справи Польщі та з рішучим поглядом кладе слухавку.
Читайте також: Качинський: Німеччина і Росія мають сплатити Польщі репарації
Теледебати між топовими кандидатами
Польський прем'єр Матеуш Моравецький так само долучився до вербальних атак на свого суперника Туска. Зокрема, він назвав його небезпечним політиком, який відстоює чужі інтереси. Приміром, він закинув Туску, що той, мовляв, планує продати польську власність іноземцям. "Якщо вони дорвуться до влади, то, певно, продадуть і Балтику, і Татри, продадуть усе, що їм попадеться під руку", - сказав він на з'їзді ПіС. "Ми маємо сказати йому "Ні", а якщо не зрозуміє, то "Nein" чи "до побачення", чи краще "Auf Wiedersehen", бо тоді напевне зрозуміє", - використав прем'єр антинімецьку риторику.
Свої закиди Моравецький зможе повторити перед виборами в теледебатах із Туском. Прямої дуелі між очільником ПіС Качинським та головним опозиціонером не відбудеться. Туск неодноразово пропонував такий формат, але Качинський щоразу відмовлявся. Нещодавно він заявив, що якщо говоритиме, то, мовляв, із "німецьким шефом Туска" Манфредом Вебером (Manfred Weber), представником німецького Християнсько-соціального союзу (ХСС) та головою Європейської народної партії. Утім, не виключено, що Качинський просто ще не подолав власну травму після теледебатів 2007 року, коли очільник ПіС спершу програв у дуелі, а потім і на самих виборах.
Качинський попереду в опитуваннях
Качинський, очевидно, розуміє, що має гірші шанси у прямому протистоянні з досвідченим Туском. Тож він цього разу відмовився від того, аби балотуватися у Варшаві, де за мандат змагається також Туск, й натомість виставив свою кандидатуру в місті Кельці в центральній Польщі. Вважається, що там йому гарантована перемога.
"Партійну дуель у суботу виграла партія Дональда Туска", - так публіцист Міхал Шулджинський прокоментував партійні з'їзди, що відбулися минулих вихідних. "Тепер "Громадянська платформа" стоїть перед складним завданням. Вона має переконати людей, що їй можна довіряти та вона виконає свої передвиборчі обіцянки", - написав він на сторінках видання Rzeczpospolita.
Вільні вибори - та чи справедливі?
За даними соцопитувань, правляча ПіС випереджає опозиційну "Громадянську платформу" з невеличким відривом. Утім, напевно, жодна з двох партій не зможе сформувати уряд самотужки. 1 жовтня у Варшаві має пройти "марш мільойна" на захист прав жінок. До цього закликав головний опозиціонер Туск. Він сподівається мобілізувати таким чином своїх прибічників та заробити бали для своєї партії.
Та ПіС залучила до виборчої кампанії всі свої ресурси, включно з державними ЗМІ та фінансовими резервами державних компаній. Разом із парламентськими виборами має пройти референдум, фінансування якого, на відміну від виборів, не настільки суворо відрегульовано, як вибори. Тож це іще одна причина, чому багато поляків вважають, що вибори хоч і є вільними, але не справедливими.