Село й техно: Як фанати рейву відбудовують Чернігівщину

Біля зруйнованого будинку культури села Ягідне на Чернігівщині юрмиться натовп, клубочиться дим, блимає прожектор і гучно грає техно. Місцева жителька пенсіонерка пані Тамара встає з велосипеда і здалеку вдивляється у дим: "Я думала, вони танцюють, а то вони так передають цеглу", сміється жінка. 28-ма волонтерська рейв-толока від ініціативи Repair Together ("Відбудуємо разом") у самому розпалі. 

Що роблять на рейв-толоці?

Щовихідні молодь приїздить у села Чернігівщини, які постраждали від війни. Хлопці й дівчата розбирають завали, сортують будматеріали й зводять будинки для місцевих - усе це під акомпанемент техно-музики. Волонтери працюють безкоштовно, навіть платять добровільний внесок під час реєстрації на подію, який іде на організаційні витрати: польову кухню й автобуси з Києва.

Завдання учасників толоки в селі Ягідне - розібрати завали зруйнованого спортзалу поруч із будинком культури, у який торік влучив снаряд. "На жаль, спортивний зал не підлягає відновленню, - розповідає співзасновник ініціативи Repair Together Дмитро. - Будівлю збиралися знести бульдозером й вивезти усі матеріали на смітник".

Волонтери вирішили зберегти цеглу й згодом будувати з неї нові будинки. Поки частина учасників молотками відділяють цеглини одна від одної, інші, вишикувавшись у ланцюжки, передають їх з рук в руки й складають на палети. Поруч стоїть сцена, на якій діджеї грають техно-сети.

Читайте також: Відновлення України: як залучити приватних інвесторів?

"Їхня біда - моя біда"

"Це був дуже важкий тиждень", - каже дівчина з коротким яскраво-рудим волоссям на ім'я Єлизавета, не відволікаючись від роботи в ланцюжку. Вона розповідає, що родом із Запоріжжя, має багато друзів із Херсона, які постраждали через наслідки підриву Каховської ГЕС. "Зараз у мене є нагода хоча б трошки відволіктися від новин", зізнається дівчина.

Молодий хлопець у панамі, який встигає передавати цеглу й підтанцьовувати під музику, виявляється вчителем математики однієї з приватних шкіл Києва, представляється Валерієм. "Через роботу знайомитися з новими людьми стало важко, - говорить він. - А коли ти знайомишся з людьми під час спільної роботи, комунікація набагато простіша".

Волонтери, з якими поспілкувалася DW, говорять, що найбільше на толоках їм подобається "відчуття громади". Здебільшого це - айтішники й офісні працівники, які не мають досвіду в будівництві. Чимало хто їздить на волонтерську роботу регулярно вже понад рік - перші толоки на Чернігівщині відбулися навесні 2022 року. Владислав у такий спосіб проводить уже п'ятнадцяті вихідні й не має наміру зупинятися: "Я сам з Чернігівщини, і це - мій дім. Їхня біда - це моя біда… Потрібно допомагати людям".

Читайте також: На знак солідарності: як іноземці допомагають відбудовувати Україну 

Обід: гречка з картоплею

Під час обідньої перерви волонтери відпочивають у затінку, кухарі видають кожному порцію гречки з картоплею й морквою, яка мала би бути юшкою. Утім такий недолік страви нікого не турбує - обід швидко розлітається по тарілках. Посуд кожен привозить із собою, аби не смітити пластиком. Ночуватимуть учасники в наметах на базі відпочинку неподалік.

Іноді волонтерів годують і селять у себе місцеві, розповідає співзасновниця Repair Together Дар'я Косякова. Хоча спершу стосунки з жителями громади не складалися, додає дівчина: "Коли ми вперше приїхали, місцеві дзвонили старості, казали: "Боже, хто вони такі? Якісь "зеки" - усі в наколках, в незрозумілих нарядах". А потім десь толок п'ять - і нам вже кажуть: "Ой, діти приїхали, давайте ми вас нагодуємо!".

Біля спортзалу, де працюють волонтери, місцевих мало. В основному це діти, які танцюють під музику й намагаються допомагати волонтерам. Чоловік із жінкою - жителі Ягідного - набирають цеглу на візок і везуть на своє подвір'я. Вони не хочуть представлятися, але скаржаться, що їм нема з чого відбудовувати частково зруйновану оселю.

Читайте також: Чому Київ вважають найкращим місцем для бізнесу після війни

Як відновлюється село Ягідне?

Після звільнення Чернігівщини Ягідне здобуло сумну славу. Під час окупації росіяни майже місяць тримали в шкільному підвалі всіх його жителів - 368 осіб, серед яких були діти й літні люди. Нині Ягідне потроху відновлюється, але в селі ще чимало пошкоджених війною будівель.

Пані Тамара, яка з велосипедом у руках спостерігає за життєрадісною толокою, з болем згадує 28 днів у "підвалі смерті". Маленький песик, який разом із господаркою пережив ув'язнення, крутиться у жінки в ногах і не відходить ні на крок. Після запитання про її ставлення до толоки, пані Тамара весело сміється: каже, що їй подобається техно й те, як тепер у селі вирує життя. За словами жінки, торік волонтери з Repair Together розчистили завали її згорілого будинку, нині його потроху відновлює місцева влада.

Натомість Тамара Андріївна - літня жінка, яка проходить повз, не в захваті від толоки. Її господарство теж пошкоджене. Жінку обурює, що цеглу, яку збирають волонтери, віддадуть на будівництво будинків в іншому селі - Лукашівка: "Мені Латвія пообіцяла відбудувати будинок, а сарай ніхто навіть не обіцяє. А в нас цеглу вивозять - чого ж мені її не віддати?".

Читайте також: Як Німеччина братиме участь у відбудові України

Відбудова в Лукашівці

Засновники Repair Together кажуть, що обирають локації для своїх толок так, аби допомогти тим, хто цього потребує найбільше. Саме тому організатори вирішили працювати на Чернігівщині, а не під Києвом, що логістично було б простіше. За словами Дар'ї Косякової, цеглу зі спортзалу в Ягідному вирішили віддати на будівництво в Лукашівку, бо там за відбудову взялися менше іноземних організацій і фондів, ніж у Ягідному.

Поки в Ягідному сортують цеглу, у Лукашівці теж триває робота у форматі міні-толок. В одному з десяти будинків, які волонтери власноруч побудували в селі, тривають внутрішні роботи. П'ятеро учасників - двоє дівчат і троє хлопців - ладнають електропроводку й ґрунтують стіни. Роботою керує професійний будівельник Сергій, який теж їздить на толоки як волонтер. З портативної колонки лунає техно.

Власниця будинку - пані Тамара - готує зелений борщ для своїх робітників. Відколи її оселю спалив касетний снаряд у березні торік, жінка з чоловіком живуть у сусідів. Літнє подружжя саме б не впоралося з відбудовою. "Спочатку 50 людей два дні розгрібали завали, - розповідає жінка про першу толоку у її зруйнованій садибі. - Спека така була в липні, а вони прибирали те все".

Потім волонтери запросили фахових проєктантів і прорабів, у результаті - готові стіни, дах, вікна, опалення. Пані Тамара зізнається, що й не сподівалася на такий результат, адже крім одного прораба ніхто з хлопців і дівчат нічого не знав про будівництво: "Я думала - це ж діти, ну що ж вони зроблять... А прораб їх навчив. Вони хотіли знати, як це - будувати, їм цікаво було".

Читайте також: Відбудова після окупації РФ: як волонтери ремонтують будинки українців

"Відбудуємо разом"

За щедрим обідом від господарки учасники - з першого погляду типові "хіпстери" - розповідають про себе. Звукорежисер Олексій перелічує містечка й села, у яких встиг допомогти волонтерством ще з минулої весни - це вже його 36-та толока. Айтішник Сергій зізнається, що недочуває на одне вухо - це наслідок контузії, яку він отримав у боях під Києвом торік, після того як пішов у ЗСУ добровольцем. Нині хлопець має групу за інвалідністю й повернувся до своєї цивільної роботи програмістом. Толоки стали для нього методом боротьби з наслідками травматичного досвіду.

У Repair Together звітують, що за понад рік їм вдалося долучити більше трьох тисяч людей до різних робіт і проєктів у 16 населених пунктах. Волонтери полагодили 40 будинків, побудували сім осель, ще на дев'яти - тривають роботи. Організатори постійно експериментують з форматами толок: працюють на різних об'єктах, великими й малими командами, під різну музику - техно, джаз, лаунж. Кількома будинками займаються виключно жіночі "підряди", аби дівчата почувалися комфортніше.

Олексій і Сергій, які відбудовують оселю пані Тамари, кажуть, що Лукашівка стала для них другим домом, пані Тамара - майже рідною, тож вони не можуть сюди не повертатися знову й знову. Розмірковуючи про післявоєнну відбудову України, волонтери сходяться на думці, що толока - найкращий спосіб для цього.