1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Обмеження консульських послуг: репутаційні проблеми України?

23 квітня 2024 р.

Закон про посилення мобілізації ще не вступив у силу, а консульські установи України за кордоном перестали надавати послуги для українських чоловіків мобілізаційного віку. Як розцінюють це українські експерти?

https://p.dw.com/p/4f6u0
Міністерство закордонних справ України у Києві
Міністерство закордонних справ України у КиєвіФото: Sergii Kharchenko/NurPhoto/picture alliance

З 23 квітня українські чоловіки віком від 18 до 60 років не можуть отримувати консульські послуги в дипломатичних установах України за кордоном, доки не оновлять військово-облікові документи. Таке рішення ухвалили міністерство закордонних справ України (МЗС), розіславши керівникам закордонних дипломатичних установ України відповідний лист за підписом першого заступника міністра закордонних справ Андрія Сибіги. У своєму листі, що його оприлюднило видання видання ZN.UA, Сибіга посилається на Закон України "Про правовий режим воєнного стану", а саме на пункти 6 та 16 частини першої статті 8 цього закону.

Норма про обмеження надання консульських послуг чоловікам призовного віку передбачена в нещодавно ухваленому законі про посилення мобілізації, який депутати не могли ухвалити протягом кількох місяців. Цей закон почне діяти з 18 травня 2024 року. Але чому обмеження МЗС застосувало вже зараз?

Кулеба: перебування за кордоном не звільняє від обов'язків

"Чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас в країні війна", - написав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у соцмережі Х. За його словами, обов'язок оновлювати свої документи в територіальних центрах комплектування існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію. А тому перебування за кордоном не звільняє громадян України від обов'язків перед батьківщиною - зокрема щодо її захисту.

"Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає свої життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому буде отримувати послуги від цієї держави, - то так це не працює", - заявив Кулеба.

В Україні багато хто хоч і з розумінням поставився до такого кроку з боку держави, але водночас на адресу МЗС пролунала критика. Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук називає таке рішення дивним. "А що, так можна було? Якщо закон "Про правовий режим воєнного стану", на який посилається МЗС діяв і раніше, тоді навіщо було всі ці місяці ухвалювати закон про посилення мобілізації? Це дуже сумнівне рішення з точки зору права вводити обмеження відомчим листом", - сказав DW Тимощук.

"Це неправильна комунікація з громадянами"

На його думку, і суди, й інші механізми правового захисту будуть на боці громадянина, оскільки це обмеження в отриманні адміністративних послуг. "Це отримання паспорту, реєстрація актів цивільного стану, це якісь життєво необхідні юридичні дії, які потрібні громадянам. Якщо законом вони обмежуються, то це правомірно, бо очевидно такі обмеження виправдані війною та воєнним станом, але листами такі речі робити не можна. Це неправильна комунікація з громадянами. Бо якщо за кордоном залишаються громадяни, які бояться повернутися в Україну, але не розривали зв'язок з країною, то треба підтримувати цей зв'язок і не ставити людей у невизначене правове становище", - каже Віктор Тимощук. 

Колишній заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов вважає, що рішення не видавати паспорти чоловікам з 18 до 60 років в українських консульствах за кордоном морально зрозуміле, але по факту погане і неефективне. Він переконаний, що це не змусить жодного чоловіка, який з будь-яких підстав виїхав за кордон повернутися в Україну і піти воювати.

Рішення, яке вносить розкол у суспільство?

Як наголошує Петухов, коли в українського чоловіка закінчиться дія українського паспорту, він або буде користуватися тимчасовим  посвідченням, виданим у цій країні, або звернеться за статусом біженця та матиме великий шанс отримати притулок у європейських державах. "Крім того, Україну тепер будуть порівнювати з Білоруссю, яка так само припинила видавати паспорти своїм громадянам, які виїхали за кордон. В підсумку маємо рішення, яке не досягає своєї мети, натомість створює значні репутаційні проблеми для країни", - написав колишній заступник міністра юстиції у Facebook.

Попри те, що Збройні сили України потребують збільшення чисельності мобілізованих, рішення МЗС цьому не спрятиме, переконаний фінансист, інвестиційний банкір Сергій Фурса. На його думку, ці дії не змусять жодного чоловіка, який обрав бути за кордоном під час війни, повернутися в Україну. "Що це тоді? Це і дрібна помста. І популізм. Бо держава показує, що вона мститься тим, хто поїхав, що має доставити задоволення тим, хто лишився", - пише Фурса на своїй сторінці у Facebook. За його словами, таке рішення тільки вносить розкол у суспільство і не сприятиме поверненню людей з закордону та не підвищить мотивацію служити в лавах  ЗСУ.

Тим часом державне підприємство "Документ" повідомило, що призупинило видачу українцям готових документів у закордонних підрозділах із "технічних причин".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою