Чи готова протиповітряна оборона України до зими?
20 жовтня 2023 р.
За даними української, а також британської розвідок Росія накопичує ракети й дрони, щоб взимку знову атакувати критичну інфраструктуру в Україні. Що українська протиповітряна оборона (ППО) протиставить російським обстрілам? Чому крім балістичних ракет ATACMS Україні потрібні й німецькі крилаті ракети Taurus? Як Повітряні сили готуються зустрічати перші винищувачі F-16? Про це DW розпитала речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната.
DW: Росія останнім часом не застосовує масованих обстрілів. Але у ніч на 19 жовтня РФ атакувала Україну дронами, крилатими й балістичними ракетами. Чи спостерігаєте ви зміну тактики російських обстрілів?
Юрій Ігнат: Це не зміна тактики, а зміна застосування певних типів озброєння. В основному додається балістика. Під час обстрілу у ніч на 19 жовтня (балістичними) ракетами "Іскандер-М" ворог планував вразити об'єкти в прифронтових містах. Удар було підсилено авіаційними керованими ракетами Х-59, ракетами С-300, які теж летять по балістичній траєкторії, плюс дев'ятьма дронами-камікадзе, які теж полетіли в різних напрямках по прифронтових областях.
Балістика є балістика. Зрозуміло, що у нас практично немає засобів, щоб їй протистояти. У нас є два дивізіони Patriot, але цього замало, щоб перекривати великі території. Ворог це прекрасно розуміє і застосовує, відповідно, це озброєння.
Читайте також: ATACMS: що це за ракети і як вони вплинуть на хід війни
"Значення має кількість озброєння"
Яке значення має передача Україні ракет ATACMS?
У Луганську та Бердянську були завдані удари ракетами ATACMS по військових аеродромах, де базується тактична авіація, гелікоптери, які щодня атакують нас. Ми отримали те озброєння, якого дуже прагнули - балістичні ракети. У нас були лише радянські ракети "Точка-У" з дальністю 120 км. (…)
Це (передача ATACMS - Ред.) має стати сигналом для Німеччини, тому що ми розраховуємо на рішення німецького уряду в тому, щоб отримати крилату ракету Taurus, яка суттєво доповнила б наші спроможності - той тандем, що ми сьогодні маємо в постачанні Scalp та Storm Shadow. Крилаті ракети - це теж надзвичайно потужна зброя. Питання лише у кількості: і крилатих ракет, і балістичних нам потрібно більше, бо ворог щодня завдає ударів саме балістикою. Нам потрібно у відповідь завдавати ударів по ворожих позиціях, по ворожих точках, звідки вони запускають по нас ці ракети, щоб протистояти ворогу на рівні.
Чому все ще потрібні Taurus, якщо вже є ATACMS? Причина тільки у кількості?
Taurus має покращені тактико-технічні характеристики в плані дальності застосування (порівняно з крилатими ракетами Scalp та Storm Shadow - Ред.). "Довга рука" для нас має теж серйозне значення, тому що наші літаки в такому разі не входять в зону ураження ворожого ППО чи ворожих винищувачів, таких як Су-35. Безумовно, нам потрібна кількість. Крилаті ракети - це те, що ворог застосовує по нас тисячами з початку повномасштабного вторгнення.
ATACMS - це вже балістична ракета, вона має зовсім інші тактико-технічні характеристики. ATACMS не перебуває на озброєнні Повітряних сил ЗСУ, це зброя ракетних військ та артилерії Сухопутних військ, яка застосовується з систем HIMARS або ж М270 МЛРС.
Читайте також: Експерт: Завдяки ATACMS ЗСУ контролюватимуть вихід з Криму
Крилата ракета відрізняється від балістичної тим, що вона летить на дозвуковій швидкості, нижче до землі, і запускається в нашому варіанті з літаків. А ATACMS запускається з наземних установок і летить по балістичній траєкторії - тобто піднімається у стратосферу і летить униз. Балістичну ракету надзвичайно важко знищувати, хоча, думаю, російська ППО буде хвалитися, що збиває її.
Нам потрібне усе озброєння, саме його кількість має значення. Ви бачите, яка кількість боєприпасів щодня використовується на фронті. Лише вогневим валом, кількістю високоточних снарядів, крилатих, балістичних ракет, артилерійських снарядів можна досягти успіху, витіснивши ворога подалі.
"Боєкомплекти, що ми мали в запасі, вичерпалися"
І західні, і українські лідери наголошували на тому, що напередодні зими треба зміцнювати оборонні можливості України, особливо в тому, що стосується захисту об'єктів енергетичної інфраструктури. Чи значить це, що ППО буде сконцентровано довкола об'єктів енергетичної інфраструктури?
Не можна сконцентрувати ППО довкола електростанції. Можна, звісно, захищати локально зенітними гарматами - це зброя, яка має невеликий радіус дії, але має радіолокаційну візуальну прив'язку до цілі і може в автоматичному режимі знищувати безпілотник. Коли вже пропустили дрон на підступах, він підлетів, прорвався, то вона - як зброя останньої надії - знищує його на об'єкті. Це досягається однією чергою розривних снарядів. Ви бачили, мабуть, як працює німецький Gepard. Ця зброя зарекомендувала саме доволі таки серйозно. Потрібно просто більше таких установок, як Gepard. У світі є аналоги, навіть новіші установки, і Україна вже їх отримує.
Об'єкти енергетики розташовані у великих містах. Тому ППО буде зосереджено на захисті об'єктів критичної інфраструктури, до яких належить енергетика, паливо, великі міста, стратегічні державні об'єкти, гідротехнічні споруди, порти, зерносховища. ППО буде розставлено максимально раціонально, як це ми робимо з перших днів війни.
Ми розраховуємо на те, що нам будуть і надалі постачати засоби ППО. Основа нашої протиповітряної оборони - це старий радянський парк: ЗРК "Бук-М1, С-300, деяка кількість комплексів С-125. Безумовно, знаходити до них запчастини стає дедалі важче. Той боєкомплект, що ми мали в запасі в Україні, вже вичерпався. Вичерпуються так само запаси, які мають наші західні партнери, які мають такі комплекси на озброєні. Ракети радянського зразка виробляються лише в Росії, і ми не маємо можливості більше ніде їх брати, крім як у партнерів.
Тому розраховуємо на заміщення старого радянського парку зенітних керованих систем на новий (...) На це підуть, можливо, роки, але нам потрібно потроху замінити радянське озброєння на сучасні західні зразки, такі як NASAMS, IRIS-T, Patriot, SAMP/T.
"Проблема не збити "шахед", а виявити його"
Україна - велика країна, площею понад 600 тисяч квадратних кілометрів. Якщо вирахувати тимчасово окуповані території, буде трохи менше. Яку частину зможе закрити ППО цієї зими?
Некоректно буде говорити, яка частина України буде закрита. Ми сьогодні в ситуації, коли ми змушені захищати локально великі міста-мільйонники, де є об'єкти критичної інфраструктури, об'єкти атомної енергетики. (…)
Ми маємо захищати електростанції в осінньо-зимовий період, захищати війська, напрямки фронту, порти. Це все потрібно робити локально: там об'єкт захистили, там і там - кружечками, як-то кажуть простими словами. Поміж тих кружечків, де територія не захищена, ворог планує свої удари. Ракети й дрони-камікадзе іноді рухаються зигзагами, інколи вони на 180 градусів повертаються і роблять кола. Це пов'язано з тим, що ворог має певні дані розвідки й саме так прокладає маршрути.
Там, де так літають дрони, працюють, зокрема, мобільні вогневі групи. Це вимушений крок України. Ми мали створити якомога більше таких груп. Це люди на пікапах, вантажівках, озброєні зенітними установками ще радянського зразка ЗУ-23-2, ПЗРК, крупнокаліберними кулеметами, такими, як ДШК, "Утьос" тощо.
Мобільні вогневі групи зараз доукомплектовуються різним обладнанням, що допомагає краще, особливо в нічний час, виявляти "шахеди". У цьому є суттєве покращення завдяки гаджетам, як я їх називаю: це оптичні приціли, тепловізори, прожектори, лазерні системи, які допомагають прицілюватись і влучно відпрацьовувати.
Також мобільні вогневі групи використовують стрілецьку зброю, трасуючі кулі. Влучити в дрон з кулеметів надзвичайно важко. Ціль начебто близько, її видно. Але площа для ураження в цього безпілотника невелика. Навіть були випадки, що куля його просто пробиває на виліт, а він продовжує виконувати завдання, продовжує рух до своєї цілі.
Яка зброя є найефективнішою проти "шахедів"?
"Шахед" можна збивати будь-чим: від стрілецької зброї аж до найдорожчих зенітних керованих ракет. Не проблема його збити, його треба просто виявити, знаходитись з тою чи іншою системою в потрібний час, в потрібному місці. Але питання в іншому: не що краще збиває, а чим збивати раціональніше.
Вартість "шахеда" - десятки тисяч доларів. Вартість однієї зенітної керованої ракети - це вже сотні тисяч доларів. Якщо ми беремо NASAMS, то це до пів мільйона. Тому більш раціонально знищувати Shahed саме зенітними гарматами - тією зброєю, яка найбільш ефективна.
Чи розглядається сценарій, що "шахеди" виснажать систему ППО? Що робити, коли не буде дефіцитних ракет для Patriot?
Чому ви одразу впадаєте в такі песимістичні сценарії? Ми намагаємося не говорити цього. Думаєте, Росія має багато засобів, ракет для того, щоб атакувати? Вони викинули по нашій інфраструктурі минулого року тисячі ракет і дронів. Відповідно, в Росії не так багато ракет, які можуть бити далеко і точно.
Питання щодо того, що буде, задаються на високому рівні керівництвом держави, військовим керівництвом. Це все працює щодня. Тому ми бачимо в новинах дуже багато інформації, присвяченої саме ППО. Президент України щодня у своїй вечірній промові говорить про ППО: більше ППО, більше снарядів. І країни Заходу повинні розуміти: якщо втратимо небо, це буде сумна історія. Не можна програти небо.
Країни Європи, країни НАТО робили ставку на захист неба літаками-винищувачами четвертого, п'ятого покоління, які є частиною ППО, і які здатні швидко вилетіти в заданий район, перехопити повітряну ціль: літак-порушник, гелікоптер, крилату ракету, дрон. Але варто враховувати, що сьогодні в світі загрози стають далі сильнішими, що в Росії з'явилася така зброя, як ракета "Кинджал", є балістичне озброєння - "Іскандери". Це озброєння літаками не перехопиш. Потрібні системи ППО, здатні їх перехоплювати.
"Найбільша проблема - збереження техніки на аеродромах"
Як відбувається підготовка інфраструктури для F-16 в Україні? Які складнощі виникають?
Інфраструктура - це дуже важливо. В умовах війни надзвичайно важко щось робити, але аеродромна служба робить усе можливе, щоб наша авіація могли працювати зараз тут. Тому що про F-16 ми думаємо на перспективу, але не забувайте, що літаки, які сьогодні працюють в умовах бойових дій, ще радянські - це Су-25, Су-24, Міг-29 і Су-27. Щодня вони виконують завдання в українському небі, б'ють окупанта, прикривають з повітря і навіть знищують ракети, "шахеди", хоча радянський винищувач для цього не пристосований. Наша інфраструктура працює, вона вже здатна приймати західні літаки. Вони були в Україні уже не раз: 2012-й рік у Миргороді Полтавської області, 2018-й рік - аеродром Старокостянтинів.
Питання підготовки інфраструктури полягає в тому, щоб підготувати, адаптувати злітно-посадкові смуги. F-16 мають дещо менші колеса, стійки шасі. Щоб не було проблем, треба де-не-де підчепурити злітно-посадкові смуги, скажімо так. Але вони можуть і з бетонних плит злітати, це не є найбільшою проблемою.
Найбільша проблема - це збереження техніки на наших аеродромах, недопущення ураження авіації ворогом. Тому аеродроми теж, як об'єкт критичної інфраструктури, треба охороняти засобами ППО, обладнувати укриттями й маскуванням.
На якому етапі нині підготовка пілотів F-16?
Вони пройшли певну підготовку в Україні, виконали домашнє завдання. Перша група поїхала у Данію, зараз наші льотчики є вже і в Сполучених Штатах. Там вони вже кілька тижнів відпрацьовують польоти на тренажері. Авіатренажер - це фактично повноцінний літак. Повноцінна кабіна літака зі всіма приборами, які є у справжньому літаку. Пілот на цьому авіатренажері максимально наближений до реальності і виконує дедалі складніші й складніші польотні завдання, які ставить йому інструктор, відпрацьовує завдання ракетних і бомбових ударів тощо.
Після авіатренажера пілоти будуть проходити навчання з інструктором в реальному бойовому літаку. Я сподіваюся, це станеться вже найближчими тижнями. Це двомісна "спарка", як її називають, навчально-бойовий літак, де льотчик-інструктор сидить поруч з тим, хто навчається, і так виконується політ. Після декількох таких польотів, коли інструктор бачить, що той, хто навчається, готовий, відбувається перший самостійний виліт на техніці, і далі практика вже на групову злітаність, на маневри і бойове застосування, тому що льотчиків готують для того, щоб вони вміли воювати на цьому літаку. (...)
Читайте також: Коментар: На що сподіватися Україні після Abrams, ATACMS та F-16
Чи можна сказати, що до кінця зими українські пілоти вже будуть готові виконувати завдання на F-16?
Мені б дуже хотілося це сказати, але ми не можемо забігати наперед, тому що навчання триває. Наші партнери не надто люблять на публіку все озвучувати. Дуже хочеться якомога раніше. Були заяви від української влади, що, можливо, це може статись до початку весни.
Скільки б не було передано зараз F-16, якщо тут навіть буде одна ескадрилья, це буде уже серйозне зрушення, як і ATACMS, Storm Shadow, Scalp, тому що ворог навіть через наявність невеликої кількості цього озброєння вносить корективи.
Сьогодні наші льотчики летять виконувати завдання на радянській техніці, попри те, що не бачать Су-35, які їх бачать прекрасно. Нашим пілотам в засоби зв'язку говорять: "по тобі летить дві ракети". Льотчик продовжує виконувати завдання, випускає свої HARM, JDAM, робить протиракетний маневр, знижується на максимальну низьку висоту, включає форсаж і летить. У нього є шанс уникнути ракети. Так не раз бувало, я з пілотами про це говорив. В таких реаліях, на жаль, не завжди пілотам вдається втекти, бувають втрати.