Чи вдасться зупинити падіння народжуваності в Україні?

За шість місяців 2023 року в Україні народилися близько 93,5 тисячі дітей, що на 28 відсотків менше, ніж за аналогічний період довоєнного 2021 року. Тенденція до зниження рівня народжуваності серед українців спостерігається останнє десятиліття. Але відтік жіночого населення за кордон та безпекові ризики, пов'язані з російською агресією, стрімко погіршують ситуацію.

За найбільш песимістичним прогнозом, разом з надмірною смертністю та міграцією зменшення кількості новонароджених може призвести до скорочення населення України з нинішніх близько 37 мільйонів до 26 мільйонів вже за 10 років. Такі дані наприкінці вересня озвучила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова під час свого виступу на Регіональному економічному форумі у Києві.

Ще до повномасштабної війни рівень народжуваності в Україні не забезпечував простого відтворення поколінь, для якого у державі має з'являтися щонайменше 210 дітей у розрахунку на 100 жінок - у 2021 році цей показник становив 116. У 2022 році кількість народжених знизилася ще на 25 відсотків. Однак, як зазначила в інтерв'ю DW провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Світлана Аксьонова, тоді це були ще наслідки пандемії COVID-19, а не повномасштабної війни Росії проти України.

Вона вказує на те, що у 2021 році лише за підтвердженими фактами захворювання на COVID-19 в Україні померло 86 тисяч людей, що, за даними Державної служби статистики України, стало другою причиною смертності серед українців після хвороб системи кровообігу. "Тоді багато сімей вирішили, що краще відтермінувати народження дитини до більш безпечних епідеміологічних умов", - припускає фахівчиня та додає, що відкладання рішення народити дитину - природнє для людей в період потрясінь в усіх країнах.

Читайте також: У Німеччині населення старіє, народжуваність знижується

Статистика народжуваності не повна?

Крім того, таке обвальне скорочення вона пояснює імовірністю того, що у статистиці 2022 року не були враховані діти, народжені українськими біженками за кордоном через початок повномасштабного російського вторгнення. "За тією інформацією, що ми маємо, вони в цю статистику не входять. Так само як і частина народжень, реалізована на окупованих територіях", - розповідає Аксьонова. DW поцікавилась у міністерства юстиції, скільки українських дітей торік після початку повномасштабної війни народилося за кордоном, але відповіді поки що не отримала. 

Більш показовим щодо впливу війни на народжуваність в Україні Аксьонова називає 2023-й рік, за шість місяців якого демографи зафіксували падіння на дев'ять відсотків у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. За словами Аксьонової, хоча показник є суттєвим, зниження народжуваності у воєнних умовах є очікуваним на тлі постійної небезпеки.

Прогнозувати, як складеться ситуація з народжуваністю в Україні після війни, складно, констатує фахівчиня. За її словами, наразі демографи мають близько пів сотні різних сценаріїв подальшого розвитку ситуації в залежності від перебігу воєнних дій та міграційної поведінки населення. На думку Аксьонової, очікувати значного приросту новонароджених після завершення війни не варто. "У нас буде компенсаційний приріст внаслідок тих народжень, які відтерміновуються зараз, але він буде невеликий", - вважає фахівчиня.

Серед причин вона називає повоєнні наслідки, такі як руйнація інфраструктури, житла, проблеми на ринку праці, а також імовірне посилення тенденції повної відмови від народження дітей внаслідок травматизації під час війни. "Я бачу в суспільстві, у тих інтерв'ю, які проводжу і які я бачу у ЗМІ, посилення думок, що недоречно у цьому жорстокому світі народжувати дитину і наражати її на небезпеку. І ті, хто, наприклад, до війни коливався, можуть лише впевнитися у цій позиції", - припускає демографиня.

Читайте також: Тростянець в окупації: пологи під дулами російських танків

В України є демографічний потенціал

Водночас, за її словами, визначну роль у прогнозі подальших тенденцій народжуваності в Україні відіграє міграція. Від початку повномасштабної російської агресії з України виїхали понад 6,2 мільйона людей, більшість з яких жінки працездатного віку та діти. "Чим довше триває війна, тим більший відсоток тих, хто воліє залишитися за кордоном. За одним із сценаріїв, який розробляється, є припущення, що у нас в певних вікових групах буде перевага чоловіків над жінками через ризик того, що значна частина українок не повернеться", - каже демографиня.

Проте, навіть у нинішніх умовах Аксьонова вбачає у майбутньому демографічний потенціал України, особливо у питанні народжуваності. "До війни, згідно з соціологічними опитуваннями, більшість населення хотіла б мати більше однієї дитини в родині. Інша справа - чи зможуть вони реалізувати це, чи ні", - зазначає науковиця. За її словами, визначними у цьому стануть безпекова та економічна ситуації, житлове забезпечення, питання визначеності у майбутньому та довіри до влади. 

Читайте також: Вагітність під час війни: стрес частіше спричиняє передчасні пологи

"Економіка України має капіталізуватися"

Тим часом, як вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук, владі вже варто зважати на скорочення населення та реформувати економіку й підходи до її управління. За його словами, основний удар через зменшення працездатного населення буде по пенсійній системі.

"Наша модель економіки базується на дешевій робочій силі. Щоб якось давати раду при меншій кількості людей, економіка повинна капіталізуватися. Там, де раніше працювало 10 людей, мають впроваджуватися автоматизовані процеси, щоб замість них працювало троє і за більшу заробітну плату", - каже фахівець та зазначає, що Україна вступила у конкуренцію за дорогу робочу силу, зокрема, через відтік населення за кордон.

"Українські біженці відчули, що можуть коштувати набагато дорожче, ніж те, що їм пропонували тут. Це вже зовсім інший стандарт. Є шанс повернути українців, якщо тут все буде швидко розвиватися. Але якщо у нас не буде цікавої, конкурентної роботи, ми не зможемо втримати людей", - вважає Боярчук. Крім того, продовжує він, ставка на розвиток технологій важлива й для обороноздатності України, чий людський ресурс в кілька разів менший за потенціал агресорки-Росії.