1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаМолдова

Як минули вибори в Гагаузії та чи буде другий тур?

Олександр Бураков
2 травня 2023 р.

За головну посаду в молдавській автономії Гагаузії у другому турі, ймовірно, змагатимуться очевидно проросійські кандидати. На виборчу кампанію вони витратили найбільше, але чи відбудеться другий тур?

https://p.dw.com/p/4Qmav
Передвиборча агітація в Гагаузії
Передвиборча агітація в ГагаузіїФото: Violeta Colesnic

В автономному територіальному утворенні Гагаузія, що у складі Молдови, в неділю, 30 квітня, відбулися вибори башкану - голови Гагаузії. З сьомої години ранку до дев'ятої вечора працювали 65 виборчих дільниць. ЦВК зареєструвала 92,5 тисячі громадян з правом голосу, більше половини з них мали прийти на вибори, аби їх визнали такими, що відбулися.

Для перемоги у першому турі один із кандидатів мав набрати понад 50 відсотків голосів. Ніхто з восьми претендентів не досяг такого результату. У другий тур вийшли кандидат, підтриманий найбільшою опозиційною партією соціалістів (ПСРМ) Григорій Узун та ставлениця партії "Шор" Євгенія Гуцул - обоє отримали трохи більше 26 відсотків голосів.

Гагаузію традиційно вважають зоною російського впливу у Молдові. Втім цього разу серед спостерігачів не було представників РФ. Міністерство закордонних справ та європейської інтеграції Молдови не надіслало їм запрошення.

Шок від результатів та загроза другому туру

Про ймовірність другого туру та кандидатів, які змагатимуться за посаду голови Гагаузії, за кілька днів до виборів розповідав директор гагаузького інформаційного порталу laf.md Віталій Гайдаржі. Тоді він поперджав про можливий підкуп виборців у селах - за голоси однієї родини платили від 400 до 10 тисяч лей (від 20 до 500 євро). Таких вчинків варто було чекати саме від соціалістів та партії "Шор", припускав Гайдарджі в розмові з DW.

Орієнтуючись на настрої людей та результати деяких опитувань він відзначав високий відсоток виборців, що не визначилися. При цьому всупереч традиційно високому рівню підтримки соціалістів у регіоні, партія "Шор" взяла технологіями та фінансами, вважає експерт.

Передвиборний плакат Євгенії Гуцул у Facebook
Передвиборний плакат Євгенії Гуцул у FacebookФото: Евгения Гуцул/Facebook

У Гагаузії шоковані несподіваними результатами, але крапку в цій справі ставити зарано. Конституційний суд Молдови вже 10 травня може заборонити партію "Шор" через незаконне фінансування та діяльність на користь Росії, нагадує Гайдарджі. За таких умов незрозумілі перспективи другого туру, який має відбутися до 14 травня - чи не доведеться знімати з перегонів партійну кандидатку Євгенію Гуцул, а самі вибори анулювати.

Явка під питанням та маніпуляції зі списками

Центрвиборчком Гагаузії повідомив, що не зафіксував інцидентів, які могли б вплинути на перебіг виборів. За голосуванням стежили 75 міжнародних спостерігачів - представники делегації ЄС у Кишиневі, Національного демократичного інституту США, посольств Азербайджану, Великобританії, Литви, Туреччини, Польщі, України, Франції та Швеції.

Низька явка через міграцію гагаузів до інших регіонів могла б стати найгострішою проблемою. Виборчком тягнув із цифрами до останнього, і лише за півгодини після закриття дільниць голова Яна Коваленко оголосила про участь 57,8 відсотка населення, це означало, що вибори відбулися. Але вона також додала: 6127 громадян проголосували за додатковими списками - після чого почалася плутанина.

Передвиборний плакат Сергія Узуна в Facebook
Передвиборний плакат Сергія Узуна в FacebookФото: Grigory Uzun/Facebook

За законом, при підрахунку явки враховуються лише виборці з основних списків. Аж раптом до них додали додаткові, що збільшило загальну кількість тих, хто голосував. Трохи пізніше ЦВК уточнила - за основнимии списками явка склала 51,6 відсотка.

Голова аналітичного центру "Balcan-Centre" Сергій Манастирли вважає, що тих, хто проголосував додатково, занадто багато (6,2 відсотка за даними ЦВК). Громадяни без прописки мають право це робити, подавши заздалегідь заяву до ЦВК, пояснює політолог. Але під час попердніх кампаній таких виборців було вдвічі менше. "Схоже, це новий рекорд", - іронізує Сергій Манастирли.

Він також вважає за потрібне встановити, в яку пору доби голосували ці люди. Разом з колегами Манастрили відстежив, як, на його думку, найхитріші місцеві мешканці тягнули до останнього, чекаючи підвищення ставок, і отримували за свій голос не 500 леїв (25 євро), а вдвічі чи втричі більше, якщо йшли голосувати за 15-20 хвилин до закриття дільниць.

Читайте також: Дебати в Європарламенті: Росія діє у Молдові методами КДБ

Що відомо про кандидатів

Напередодні виборів ЦВК опублікувала дані про фінансування передвиборчої кампанії кандидатами. Рекорд встановила партія олігарха-втікача Ілана Шора, засудженого на 15 років за шахрайство. За даними ЦВК, на виборчий рахунок Євгенії Гуцул надійшло понад 60 тисяч євро. У топ потрапив і Григорій Узун, який повідомив про витрати на суму понад 13 тисяч євро.

Про 37-річну Євгенію Гуцул до виборів не знав майже ніхто. За освітою вона юристка, але жодної інформації ані про трудову діяльність, ані про її партійні посади не було. Головним було те, що її підтримує партія "Шор" та її лідер.

На вулицях Гагаузії у день виборів
На вулицях Гагаузії у день виборівФото: Violeta Colesnic

Григорію Узуну 36 років, за фахом він інженер, але нині не працевлаштований. Нарооджений в Гагаузії, у 13 років він переїхав з батьками до Росії, де закінчив школу та Омський технічний університет. У Ямало-Ненецькому автономному окрузі у нього був транспортний бізнес аж поки він не став депутатом парламенту Молдови за півроку до дострокових виборів-2021.

Директор Інституту ефективної політики Віталій Андрієвський зазначає, що обидва кандидати зручні для Кремля, хоча у них є й спільний мінус - залежність від молдавських політиків. За Узуном стоїть експрезидент Ігор Додон, а за Гуцул - ексолігарх Ілан Шор, тож повної довіри до них немає. Додон та Шор між тим змагаються за власне виживання, а Гагаузія лише поле для битви, вважає політолог. За його словами, перемога визначить, хто з них буде "улюбленою дружиною Кремля".

Дивіться також:

Молдова - наступна ціль Путіна? - "Європа у фокусі"