Україна не здатна належно реагувати на катастрофи

Українські рятувальні служби неспроможні ефективно і злагоджено усувати наслідки техногенних аварій. Про це йдеться в експертному звіті Єврокомісії та Програми ООН з довкілля (ЮНЕП) за результатами вивчення наслідків минулорічної аварії російського танкера у Керченській протоці.

Розлив нафти з російського судна «Волганефть -139» завдав Україні збитків на 28 мільйонів доларів. Спостереження експертів засвідчили, що в районі Керченської протоки досі залишається значна частина нафтопродуктів, які впливають на екосистему прибережної зони. В Україні немає системи утилізації цих відходів, констатує директор програми ООН з довкілля Жан Крістофер Бюв’є. «Утилізація відходів – це урок, який має винести Україна з цієї аварії. Зокрема зусилля мають бути спрямовані на прибирання залишків нафти і очищення території, а також на посилення спроможності на місцях швидко реагувати на такі аварії та їхні наслідки». Щорічно через Керченську протоку судна перевозять більше 57 мільйонів тонн нафтопродуктів. Аби адекватно реагувати на ймовірні подібні екологічні катастрофи українські рятувальники мають діяти скоординовано. Саме цього зараз представникам МНС і не вистачає, каже Крістофер Бюв’є. «Система реагування в Україні є надзвичайно централізована. Необхідно забезпечити розподіл повноважень в регіонах. Це дасть можливість швидко реагувати на такі ситуації». Також європейські експерти рекомендують Україні провести національну інвентаризацію перевезень небезпечних товарів, створити чітку стратегію фінансування заходів з реагування на надзвичайні ситуації та спробувати отримати відшкодування від Міжнародного фонду для компенсації збитків від забруднення нафтою.

Лілія Гришко