Синьо-жовті прапорці на Франкфуртському ярмарку
17 жовтня 2008 р.
„Голодомор 1932-33 років в Україні. Документи і матеріали”, три томи „Великий голод”, „Козацька держава як ідея”, „Бойові мистецтва України”, путівники по Києву та іншим містам України, „Петербурзькі історії” Миколи Гоголя. Це, а також ще майже півтори тисячи книжок 200 українських видавництв, загальною вагою понад тону, представлено на офіційному державному стенді України на книжковому ярмарку у Франкфурті-на-Майні.
За традицією стенд організовує департамент видавничої справи та преси Державного комітету телебачення та радіомовлення України. Головна прикраса екпозиції - „Національний атлас України”, зазначає директор департаменту Валентина Бабилюлько.
"Румуни цікавилися досвідом видання „Атласу України”, який стоїть на титульному місці, і вони ведуть переговори про співпрацю у виданнї національного атласу Румунії”.
Незважаючи на солідну кількість видань та видавців, українському державому стенду, бюджет якого становить становить 40 тис. євро, бракує якоїсь прибавливості, рекламного лиску. Так би мовити, „яскравої обгортки”, сучасного дизайну - суцільно сірі стандартні виставкові панелі.
Поляки та росіяни у цьому плані виявляють більше фантазії. Моніка Воронець із католицького „Видавництва святого Войцеха” у Познані, яке бере участь у колективному стенді „Books from Poland“ , каже, що у компактній експозиції презентовано відразу 50 видавництв:
«Кожне видавництво фінансує свою полицю, або книжну шафу, в залежності від потреби. Кожен купує рівно стільки площі, скільки йому потрібно.»
Таким чином, з фінансового погляду, будь-який видавець може представити себе за доступні гроші. Московський „Arthouse Media“ представлено у колективній експозиції „Books from Russia“, який виглядає не гірше за польський. За словами представника „Arthouse Media“ Юлії Стальскої, продукція її фірми ділить місце у шафі з іншими видавцями.
«Участь у ярмарку коштує нам не дуже дорого. Інакше ми так широко не були б тут представлені. А так можемо без проблем дозволити собі презентацію на колективному стенді своєї держави.»
Росія своїм видавцям у Франкфурті не допомогає. Площі на польскому і російскому стендах для учасників небезкоштовні, але на вигляд вони прибваливіші та працюють ефективніше.
До „Видавництва святого Войцеха” із серйозними пропозиціями щоденно підходять 10-15 осіб. І Польщу, і Росію представляє не держава, а приватні фірми. Проте, у них здалеку видно, що це „Books from Russia“ або „Books from Poland“.
Національна приналежність українців у Франкфурті позначена лише двома жовто-синіми прапорцями на столику з буклетами.
«На національній експозиції видавці жодної копійки не платять, крім того, що оплачують до Франкфурта відрядження, а площу ми їм надаємо безкоштовно. Більш того, держава сприяє у первезені цієї книжкової продукції, оскільки книжка важить немало»,- каже Валентина Бабилюлько.
Проте, вона обіцяє, що наступного року в українців з’являться і дизайн, і „яскрава обгортка”. Цього року не вийшло - всі кошти вклали в інший ярмарок, де Україна була почесним гостем. Це був книжковий ярмарок у Москві.