1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Сербія шукає наречених в Азії, а Хорватія – в Україні

5 вересня 2008 р.

На тлі демографічної кризи в Європі деякі країни не цураються самих незвичних методів, аби зупинити скорочення населення. У Сербії, наприклад, сподіваються, що від вимирання націю можуть врятувати 100 тисяч жінок з Азії.

https://p.dw.com/p/FBsE
Фото: BilderBox

Запросити до Сербії жінок з Лаосу, Бірми, Камбоджі та В'єтнаму запропонував не хто-небудь, а держсекретар у белградському міністерстві праці й соціальних питань Зелько Васильєвич. Його міркування такі – в цих азіатських країнах доводиться жити за один-два долари на день, і жінки напевно зацікавляться проектом.


«Вони буддисти, отже – мирна релігія, яка таким чином найближче стоїть до православної церкви. Азіатські жінки дуже здібні й традиційно лояльно ставляться до держави, а діти для них є вкрай важливою справою», - процитувало сербського держсекретаря німецьке інформаційне агентство dpa. За розрахунками Васильєвича, якщо його план реалізувати, то в наступні п'ять років Сербія має шанс отримати 300 тисяч новонароджених дітей. Політик вважає за доцільне відкрити вербувальні офіси в країнах Азії.


У сусідній Хорватії, яка теж переживає демографічну кризу, порятунку від вимирання шукають поближче - у Східній Європі. Католицький священик Анто Баковіч запропонував організувати на державному рівні «імпорт» дівчат з України. За підрахунками науковців, через низький рівень народжуваності хорватське населення в цьому столітті може скоротитися з майже чотирьох з половиною мільйонів осіб до трьох мільйонів. Сербське населення, яке зараз становить сім з половиною мільйонів, щорічно скорочується приблизно на 50 тисяч.


Консервативний сербський політолог Слободан Антоніч у зв'язку з цим вказав на існування ґрунтовної проблеми. На його думку, серби можуть вижити тільки за допомогою «іншої системі цінностей». В белградській газеті «Політика» він написав, що сьогоднішня еліта «відстоює ідеали гедонізму, матеріалізму й споживання». «Суспільству з такими цінностями нічого іншого не залишається, як почати зникати», - вважає Антоніч. (вм)