Ассельборн: нині більшість держав ЄС не хочуть давати Україні перспективу

Щодо тексту майбутньої «Угоди про асоціацію» між Україною та Європейським союзом залишається чимало розбіжностей. Водночас, дипломати заявляють, що прагнуть наповнити документ практичним змістом. За словами міністра закордонних справ Люксембургу Жана Ассельборна, ЄС хотів би значно поглибити економічні відносини, а також співпрацю щодо енергетичної безпеки.

За даними джерел наближених до переговорів, головна дискусія між міністрами закордонних справ ЄС точилася навколо формулювань. Міністри, зокрема, сперечалися як варто називати Україну у майбутній угоді про асоціацію “європейською нацією” чи “європейською державою” - тобто визнавати її географічну чи політичну приналежність до Європи. Втім, єдиної думки так і не дійшли. Водночас, з приводу приєднання України до Євросоюзу позиція міністрів була більш визначеною. “Нині більшість держав ЄС не хотіли б надавати Україні європейську перспективу”, - сказав «Німецькій хвилі» міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн. За приєднання Києва до ЄС виступили балтійські країни, а також Польща. Водночас Люксембург, Бельгія, Нідерланди та Іспанія виступили різко проти. Не в захваті від такої ідеї і Німеччина, але Берлін надав перевагу менш категоричній позиції. У підсумковому документі засідання зазначено, що міністри не бажають нині передбачати майбутню форму відносин Києва та Брюсселя.

Тетяна Карпенко