Перша німецько-українська школа: дві культури і два атестати
1 вересня 2008 р.
Першого вересня в одній зі шкіл у центрі Києва розпочалися заняття для учнів початкових класів. Тут викладатимуть вчителі з Німеччини, а також українські вчителі, які досконало володіють німецькою і знайомі з німецькою освітньою системою, розповідає голова німецько-українського шкільного об’єднання Еміль Цьорнер: «Школа розбудовуватиметься і вже за декілька років ми плануємо мати повноцінну гімназію, в якій можна буде отримати як німецький, так і український атестати зрілості. З цими атестатами можна буде вступати до вищих шкіл і в Україні, і в Німеччині».
Пряма дорога у німецький університет
Отримавши німецький атестат, абітурієнт матиме значно ширші можливості для вступу до німецьких університетів. Адже, по-перше, відпаде потреба пред’являти сертифікат знань з німецької мови. Але головне, що українських абітурієнтів з німецьким атестатом прийматимуть не загальних засадах, а не як іноземців. Для абітурієнтів з-закордону зазвичай виписані окремі конкурсні умови, які подекуди ускладнюють вступ. Тим більше для випускників з країн, які не входять до Європейського союзу.
Однак варто зазначити: тим учням, які хочуть мати два атестати, доведеться частенько сидіти увечері на додаткових заняттях. А які ж вимоги до дітей, які хочуть вчитися у німецькій школі у Києві? Еміль Цьорнер: «Діти мають володіти німецькою мовою на достатньому рівні, аби активно брати участь у заняттях, могти висловлюватися на уроках. До речі, ми хочемо в цьому допомогти дітям. Влітку, перед початком занять ми пропонуємо підготовчі курси. А з першого вересня у нас будуть вечірні інтенсивні курси німецької, розраховані на рік. Це будуть дві групи приблизно по десять учнів. Заняття проходитимуть двічі на тиждень».
Німецька освіта - не лише за формою, але і за змістом
Школа орієнтуватиметься на навчальний план федеральної землі Баден-Вюртемберґ. Це означає, що програма буде німецькою не лише за змістом, але і за формою. Тобто, у навчанні використовуватимуть звичні у Німеччині педагогічні підходи, каже Еміль Цьорнер: «Якщо говорити про загальні відмінності між західним і «пострадянським» викладанням, я можу відзначити, що в Україні традиційно навчання орієнтоване насамперед на передачу інформації. При цьому учню або студенту не дають достатніх навичок для використання знань на практиці. Важливо також, що у Німеччині учні працюють більш самостійно, їх привчають до відповідальності», - каже голова німецько-українського шкільного об’єднання.
Еміль Цьорнер наголошує, що дітей до німецько-української міжкультурної школи відбиратимуть за здібностями, а не за товщиною батьківських гаманців. Однак навчання таки обійдеться в копієчку. Адже школа майже повністю фінансуватиметься за рахунок батьків – дотації держави мінімальні. Звідси і чималі внески за навчання – кілька тисяч гривень на місяць. У майбутньому, сподівається Цьорнер, школа отримає часткове фінансування від уряду Німеччини. Зазвичай, федеральний уряд оплачує утримання приміщення школи. Тоді навчання може стати дещо дешевшим. Поки ж власної будівлі у школи немає – вона буде винаймати приміщення в одній зі школі у центрі Києва.
До речі, до комуністичної революції на вулиці Лютеранській вже була велика німецька школа, яку відвідували не лише німці, але й українці, росіяни і поляки. З радянських часів у будівлі німецької школи розміщено Науково-дослідний інститут цукрової промисловості.