"Постійне нагадування про мету асоційованого членства в ЄС - контпродуктивне для України"

Пане Дюра, якою бачиться тут в Брюсселi дiяльнiсть уряду на чолi iз Юлiєю Тимошенко, особливо в контекстi майбутнiх президентських виборiв? Чи у ЄС впевненi, що механiзм євроiнтеграцiї, запущений за президента Ющенка, вже не спинити?

Звичайно, Тимошенко розглядають як популiстку. Але це необов'язково щось негативне. Вона також бачиться i як дуже прагматичний, цiлеспрямований, динамiчний полiтик з чiткою позицiєю. Якщо її дiяльнiсть буде зосереджена на європейському досьє, думаю, що у бiльшостi європейських столиць будуть готовi з нею працювати. ЄС дуже пильно стежить за нинішніми деструктивними чварами мiж урядом i главою держави. Звичайно, що усi члени Євросоюзу хотiли би бачити Україну зi стабiльною полiтичною системою.

Нова польсько-шведська ініціатива "Східне партнерство" була неоднозначно сприйнята як в Києві так і в Брюсселі. Чого бракує цьому проекту, щоби сподобатися усім сторонам?

У самому Євросоюзi теж немає однозначної думки. Один з критиків цього проекту голова комітету парламентської співпраці ЄС-Україна Адрiан Северин, представляє Румунiю. Власне, Румунiя i Болгарiя бояться, що "Схiдне партнерство" паразитуватиме на рiзноманiтних проектах пов'язаних iз цими країнами. Загалом розмови про необхiднiсть посилення Схiдного вектору Європейської політики добросусідства (ЄПД) точаться вже тривалий час. Iз появою iдеї Середземноморського союзу, представленої Францiєю, ситуацiя стала нагадувати торги на ринку. Французи готовi пiдтримати "Схiдне партнерство", аби не провалити власний Середземноморський союз, а Литва навiть розблокувала мандат на початок переговорiв з Росiєю. Що ж до Єврокомiсiї, то вона не приховує свого незадоволення цим проектом, оскiльки він суперечить логiцi ЄПД, хоча "Схiдне партнерство" i не передбачає надання членства в ЄС, а все ж до цього веде.

Реалiзацiя подiбного проекту пов'язана зі серйозними грошовими вливаннями. Хоча Варшава i поспiшила запевнити, що "Схiдне партнерство" не потребуватиме створення додаткових структур, а все ж хто оплачуватиме "бал"?

Проект має фiнансуватися з бюджету європейської політики добросусідства. Ми знаємо, що сьогоднi двi третини цих коштiв спрямовуються на пiвдень. Не варто очiкувати помiтного збiльшення бюджету, але кошти можуть бути розподiленi по-новому. Україна у минулому вже скаржилася на не зовсiм адекватний розподiл коштiв. Що ж до переваг цього проекту, то вони очевиднi. Це насамперед запровадження безвiзового режиму мiж ЄС та учасниками "Схiдного партнерства". Цей пункт вiдсутнiй у ЄПД.

Україна та ЄС продовжують консультацiї щодо нової посиленої угоди i все частiше доводиться чути формулу "асоцiйоване членство". Про мету набуття Києвом такого статусу говорив i президент України Вiктор Ющенко. Одначе, у розмовах з "Нiмецькою хвилею" представники Єврокомiсiї лише знизують плечима, вiдповiдаючи, що такого статусу в ЄС взагалi не iснує. Як це розуміти?

- Безперечно, це суто символiчнi заяви пов'язанi, передусiм, iз внутрiшньою полiтикою України. Особливо для президента Ющенка, чиї позицiї вельми слабкi. Крiм того, я схильний пов'язувати цi заяви iз переговорним процесом щодо посиленої угоди. "Чим бiльше вимагатимеш - тим бiльше, очевидно, отримаєш". Хоча бiльшiсть посадовцiв знає, що це нереалiстично, навiть попри те, що українцi вже декiлька рокiв домагаються асоцiйованого статусу. ЄПД працює за певною логiкою. I неможливо за одну нiч перевести країну з одного ступеня на iнший. Не впевнений, що для українцiв постiйне нагадування про прагнення асоцiацiї є конче продуктивною позицiєю, оскiльки Києву варто було б послiдовно вiдстоювати цiль набуття повноправного членства в ЄС i одного дня у Євросоюзi не залишиться контраргументiв, щоби вiдмовити цiй вимозi.