1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Бібліотека Гітлера

Крістіна Берґманн, Карина Оганесян17 травня 2008 р.

Нещодавно в Німеччині згадували 75-ту річницю спалення нацистами десятків тисяч книг. Після такого варварського ставлення до друкованого слова важко повірити у те, що сам фюрер збирав власну бібліотеку.

https://p.dw.com/p/E1bX
Стівен Сейдж, один з дослідників бібліотеки ГітлераФото: DW / Christina Bergmann

Бібліотека Гітлера, яка налічувала 1200 книг, зберігалася в резиденції фюрера в баварському містечку Оберзальцберг. Після завершення війни колекція перекочувала до Вашингтона. Багато років вона не викликала особливого інтересу майже ні в кого, окрім істориків. Пожовтілі, запилені, порвані… Час не пощадив книги, які гортав фюрер, каже керівник читального залу бібліотеки у Вашингтоні Кларк Еванс.

«Випадково ми виявили тут книгу 1937 року видання. Це збірник фотографій Олімпійських ігор у Берліні 1936 року. Автор – відома режисерка Лені Ріфеншталь. Як і на багатьох інших книгах, тут є присвячення Адольфу Гітлеру».

Рукою талановитої режисерки написано: «Моєму фюреру з подякою та вірністю, Лені Ріфеншталь, грудень 1937 року». За словами керівника відділення рідкісних книжок Марка Дімунаціона, тим, що колекція дожила до наших днів, слід завдячувати американським солдатам:

«Коли колекцію переправили до Америки, вона налічувала три тисячі книг. Їх знайшли 1945 року в соляній шахті».

Тут їх, вочевидь, сховали від бомбових нападів. Що ж читав Гітлер? Бібліотека містить довідкові, філософські праці, книги з архітектури, релігії та окультизму, твори про расизм та антисемітизм і ,звісно, знаменита Гітлерова «Моя боротьба». Для істориків особливий інтерес становлять твори з ремарками фюрера. Він любив читати з олівцем у руках. Розповідає історик Стівен Сейдж:

«Дуже важливий у цьому плані є один з творів Пауля де Лагарда, де він порівнює євреїв з бактеріями, бацилами. Гітлер підкреслив деякі висловлювання блакитним олівцем. З інших джерел відомо, що для Гітлера це порівняння мало дуже велике значення».

Зазвичай диктатор обмежувався тим, що ставив на полях книг знаки питання чи оклику. Утім, стовідсотково нині не можна встановити, які саме з ремарок були зроблені рукою Гітлера. Історик Тімоті Рибак, який уважно вивчав ці книги, переконаний:

«Ця людина була справжнім бібліоманом. Він завжди мав при собі книги і був невтомним читачем. З погляду історії, нам дуже пощастило, що ми маємо деякі книги, які відігравали центральну роль у житті Гітлера та його ідеях».

Про результати своїх досліджень Тімоті Рибак написав працю «Приватна бібліотека Гітлера». Вона побачить світ у жовтні цього року.