Чорноморська співпраця: змістове наповнення залежить від політичної волі

Про ухвалену 2007 року стратегію Євросоюзу “Чорноморська синергія" наш кореспондент Тетяна Карпенко розмовляла із одним із розробників документу Фабріціо Тассінарі – експертом Центру Європейських політичних досліджень.

Пане Тассінарі, подібні проекти регіональної співпраці уже давно існують в інших регіонах, що межують із ЄС, приміром у Середземномор'ї. Чи не означає це, що східний напрямок не є пріоритетом для Євросоюзу?

Спершу розробляти стратегію на східному напрямку не було першочерговим завданням ЄС. Оскільки Євросоюз був зайнятий іншими проблемами. Розширення, перебудова внутрішніх структур і так далі. Але нині через збільшення кількості країн-сусідів на Сході, а також через виникнення певних розходжень думок із Росією (особливо щодо енергетики), ідея посилення регіональної співпраці на Східному кордоні ЄС стала сама собою зрозумілою.

Тобто Ви вважаєте, що до посилення співпраці у Чорноморському регіоні ЄС підштовхнули й енергетичні проблеми?

“Це так. Приміром, диверсифікація надходження енергоресурсів, так би мовити, подалі від шляхів домінування Росії. Це, звичайно пріоритет. Проблема от у чому - я не впевнений, що цього можна досягти у такому контексті, як “Чорноморська синергія”. Оскільки це питання є надзвичайно суперечливим і має дуже яскраве політичне забарвлення. Водночас, є інші пріоритети, які є менш суперечливими у політичному сенсі і можуть справді стати у пригоді жителям регіону. Я маю на увазі, транспорт - покращення транспортного сполучення навколо Чорноморського регіону. Або ж такі питання, як боротьба із торгівлею людьми чи організованою злочинністю”.

Кілька депутатів Європарламенту висловили думку, що “Чорноморська синергія” не містить конкретики і швидше є переліком загальних положень. Пане Тассінарі, як Ви до цього ставитеся?

Я погоджуюся із такою думкою тією мірою, що “Чорноморська синергія” не передбачає цілеспрямованого фінансування. Тобто, якщо ви хочете здійснити якийсь проект і у вас немає фінансування під нього, це буде дуже складним завданням. Хоча з іншого боку, ідея Європейської комісії завжди була такою, що ця стратегія не має заміняти щось інше, що Єврокомісія і так робить у тій частині світу. Ідея полягає в тім, щоб різні політичні регіональні програми спрямувати в одне русло. Звичайно, нині все це виглядає, як брак змістовності. З іншого ж боку, країни-учасники мають наповнити цю програму тим, що вони вважають для себе головними пріоритетами.

Тож, Ви вважаєте, що слід очікувати конкретних результатів від співпраці ЄС та країн Чорноморського регіону?

Це насправді залежить від політичної волі у державах Чорноморського регіону. Єврокомісія зробила лише перший крок. Хоча насправді вона мала зробити його набагато раніше. Але для досягнення реальних результатів є дуже важливим, щоб держави регіону прийняли пропозицію та подумали, що вони можуть зробити у цих рамках. І тут потрібно дивитися не лише на такі країни, як Україна, Грузія чи Молдова, а в першу чергу на нових членів ЄС, які теж розташовані у цьому регіоні. Я маю на увазі Румунію та Болгарію, які мають можливість прийняти цей виклик та взяти на себе провідну роль.