1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Боротьба з корупцією: «Коли в тебе відбирають бізнес, європейські закони не допоможуть»

29 жовтня 2010 р.

Європейське законодавство не допоможе Україні побороти корупцію, якщо у керівництва країни не буде політичної волі до глибоких перетворень. На цьому наголошували експерти на конференції «Київський діалог».

https://p.dw.com/p/PscK
Фото: AP

Україна вже багато років залишається однією з найкорумпованіших країн Європи - якщо вірити міжнародній неурядовій організації Transparency International. Боротьби з корупцією практично немає, хоча за кожного українського президента з´являється нова стратегія, яку всі експерти називають правильною і багатообіцяючою. Не став винятком і Віктор Янукович – за його дорученням команда фахівців написала стратегію, яку днями представлять на суд громадськості. Експерти, які бачили документ, загалом схвально відгукуються про нього, хоча і визнають: він майже нічим не відрізняється від попередніх. Тим часом експерти на практиці поки не бачать у Києві політичної волі для рішучої боротьби з корупцією.

Mark Mullen Kiewer Gespräche
Марк Маллен, TI - ГрузіяФото: Yevgen Teyze

«Урядовці у всьому світі говорять про боротьбу з корупцією. Але люди не дурні – якщо вони не бачать негайних змін на краще, вони розуміють – уряд бреше», - сказав в інтерв´ю Deutsche Welle представник Transparency International у Грузії Марк Маллен. Він має з чим порівнювати. Як розповів у своєму виступі Маллен, за останні сім років антикорупційна політика президента Михаїла Саакашвілі дуже змінила країну. «Більшість грузинів сьогодні у своєму повсякденні вже не стикаються з тотальною корупцією, яка була раніше», - каже Маллен.

Грузія нині у рейтингу Transparency знаходиться поруч з Італією і новачками Євросоюзу - Румунією і Болгарією. Хоча 68 місце – це й незадовільний результат, але значно краще, ніж в України або Росії. Хоча шлях Грузії у протидії корупції не можна назвати взірцевим, визнає Марк Маллен. «Часто рішучість президента у боротьбі з корумпованими чиновниками виходила за рамки закону», - каже Маллен. Лише зараз, значною мірою приборкавши корупцію, Грузія поступово перейшла до ухвалення європейського законодавства у цій сфері. Позаду у країни – жорсткі дії президента, які надовго запам´яталися грузинам: це, зокрема, масові, негайні звільнення чиновників цілими відомствами. Крім того, антикорупційний спадок Саакашвілі – це рішуча дерегуляція. Президент, щойно прийшовши до влади, умить скасував більшість дозволів і ліцензій, які раніше можна було отримати лише за хабар, розповідає Маллен.

Тим часом в Україні рішучих дій влади щодо «очищення» чиновницького апарату поки не спостерігається, зауважують експерти. Натомість продовжується копітка робота з ухвалення «правильних» законів. Найгучнішою тезою у виступі на «Київському діалозі» Руслана Рябошапки, директора Бюро антикорупційної політики при уряді, стала обіцянка, що з першого січня запрацює сумнозвісний пакет антикорупційних законів, схвалений експертами Ради Європи та Організації економічної співпраці і розвитку. Набрання чинності трьома важливими законами відкладається вже кілька років через формальні недопрацювання.

Європейські закони – не панацея

Diana Kovacheva, Transparency International - Bulgarien
Діана КовачеваФото: DW

Проте, навіть чудові закони ще не гарантують перемогу у боротьбі з корупцією. Яскравий приклад цього на конференції навела Діана Ковачева з болгарського відділення Transparency International. Ставши членом Європейського Союзу, Болгарія розпочала втілення масштабної антикорупційної стратегії. За три роки влада у Софії втілила стратегію вже на три чверті. Однак рівень корупції у країні за цей час взагалі не покращився, каже Ковачева. «Болгарія на 90 відсотків гармонізувала своє законодавство з нормами ЄС та міжнародними антикорупційними конвенціями. Ми маємо чудові закони, але жахливу реалізацію. Через проблеми з корупцією ми навіть не можемо у заплановані терміни стати членами Шенгенської зони», - зауважила Ковачева.

Представниця болгарського відділення Transparency вбачає головну проблему у політичній корупції, що приводить до влади людей, не зацікавлених у її прозорості. І тут європейські закони у Болгарії не працюють, визнає Ковачева. Так, обмеження на фінансування партій з боку бізнесменів, які, приміром, у Польщі принесли відчутні результати, у Болгарії мало що змінили.

Корумповані політики: обмін компроматом

Як і в Україні, політична корупція залишається у Болгарії великою проблемою – навіть після вступу до ЄС. У зв´язку із цим, як неодноразово наголошували під час конференції експерти, важливо крім доходів чиновників контролювати також їхні видатки: не можеш довести чистоту походження коштів, за які будуєш розкішну віллу – маєш проблеми. Така норма з´явиться і в Україні, якщо «антикорупційний пакет» нарешті дійсно набере чинності першого січня. У Болгарії вона вже діє давно – з мінімальним результатом. «Що було би у Болгарії, якби у пресі написали, що президент, «живучи на одну зарплату», збудував величезний палац і має у володінні гектари елітної замлі?» На це запитання Deutsche Welle Діана Ковачева відповіла: „Як правило, у таких випадках нічого не відбувається. Політичні опоненти регулярно вкидають у пресу фотографії палаців одне одного з натяком на корупцію. Однак такі речі до кінця ніколи не розслідуються“, - відзначає Ковачева.

«Треба ділитися»

Elena Panfilova Kiewer Gespräche
Олена Панфілова, Transparency International -РосіяФото: Yevgen Teyze

То чим же вельми корумпована Болгарія - країна ЄС – краща за Україну чи її сусідку по рейтингу корумпованості Росію? Представниця Transparency International у Росії Олена Панфілова називає країни цієї частини рейтингу «системно корумпованими». «Влада у таких країнах бореться не з корупцією, а з хабарництвом. Їй вигідно приборкати дрібне хабарництво, але свої власні корупційні інтереси вона відстоює рішуче, не гребуючи на виборах тотальним адмінресурсом», - каже Панфілова. Вона додає: лише копіюванням європейських антикорупційних законів системну корупцію не подолати. «Адже у нас інша корупція. Це не класична корупція, коли громадянин приходить до чиновника і дає йому гроші, щоб полегшити собі вирішення проблем. Це інша корупція: коли чиновник приходить до громадянина і каже йому: «Мені подобається твій бізнес – треба ділитися». У таких ситуаціях не будеш розмахувати європейськими етичними кодексами на кшталт «я не даю хабарів», - підсумовує Панфілова.

За кілька днів в Україні місцеві вибори. Наговорившись про необхідність впровадження європейських законодавчих норм, у кулуарах українські експерти пояснюють іноземним колегам: люди йдуть у владу захищати свій бізнес, ті, хто переможе, не можуть не скористатися владними можливостями, які дозволяють повернути «інвестовані» у вибори гроші.

Автор: Євген Тейзе

Редактор: Наталя Неділько