Німецький журналіст дав відповідь на зізнання Хорошковського

Так в інтерв’ю Deutsche Welle кореспондент впливової німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung Конрад Шуллер прокоментував повідомлення про те, що нібито порушував закони України.

Підозріла прискіпливість

Шуллер визнав, що на момент, коли СБУ почала проявляти підвищений інтерес до його діяльності в Україні, чинної акредитації в нього не було. Він додав, що не був поінформований про те, що акредитація в Україні є обов’язковою для журналістів.

Він висловив щире здивування, чому відсутність акредитації тільки тепер стала предметом підвищеного інтересу українських структур до його особи і не завадила йому свого часу взяти інтерв’ю у чотирьох українських міністрів закордонних справ – Тарасюка, Огризка, Порошенка і Грищенка, у двох прем’єр-міністрів – Тимошенко та Януковича, та двох президентів – Ющенка і Януковича. "Я дивуюся, що такі факти моєї біографії, вочевидь, вислизнули з-під уваги СБУ та українського уряду і що в них існували сумніви щодо того, чи я справді є журналістом, а не шпигуном."

Навіщо залякувати інформаторів?

Навіть якщо акредитація для зарубіжних журналістів справді обов’язкова, хоча формулювання щодо цього в українському законодавстві доволі розмиті, то, на переконання німецького журналіста, такі випадки аж ніяк не повинні ставати предметом розгляду СБУ, а тим паче ставати приводом для стеження.

"Я дякую пану Хорошковському за його відкритість, коли він визнав факт спостереження. Але, незважаючи на це, я протестуватиму проти таких дій. Я дотримуюся думки, що у випадку, коли журналіст не використовує свого права на акредитацію, достатньо було б телефонного дзвінка. Мої телефони та е-мейл відомі. Їх можна легко знайти в інтернеті. Для цього спецслужбам не потрібно було залякувати моїх знайомих, людей, яких я інтерв’юю, а також моїх інформаторів в Україні. А ці люди справді залякані. Про це свідчить той факт, що вони досі не захотіли публічно заявити про ці випадки громадськості. Я розцінюю це як елемент залякування, обмеження свободи слова, а також чинення тиску на інформаторів і журналістів."

СБУ краще зайнятися собою

У повідомленні прес-служби СБУ вказувалося, що процес з’ясування обставин діяльності Конрада Шуллера в Україні було розпочато ще 2009 року, тобто ще за минулої влади. Утім, журналіст запитав, чи, власне, не пан Хорошковський був тоді заступником голови СБУ.

"Крім того, - робить висновок Шуллер, - якщо справді процеси стеження за мною були ініційовані ще за місяці до того, як у квітні я відчув їх на собі, то це свідчить про те, що робота СБУ, вочевидь, погано злагоджена, якщо їй потрібно кілька місяців, аби відреагувати на той чи інший сигнал. Як на мене, це, крім того, свідчить і про те, що сам керівник СБУ не має реального контролю над своїм відомством. Мені здається, цій структурі варто попрацювати насамперед над цим замість того, щоб вистежувати якихось журналістів без акредитації",- зауважує німецький журналіст.

Попри такий випадок, Конрад Шулер запевнив Deutsche Welle, що не має наміру полишати роботу в Україні, що йому подобається ця країна і він далі здійснюватиме тут свою журналістську діяльність.

Автор: Христина Ніколайчук

Редактор: Захар Бутирський