1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Польща сподівається на продовження історичної співпраці з Україною

22 липня 2010 р.

Інститут Національної Пам’яті Польщі сподівається на продовження плідної співпраці з українськими істориками, незважаючи на зміну керівництва в українському інституті.

https://p.dw.com/p/OQxA
Обмін документами триватиме, запевняє польська сторонаФото: DW/Griebeler

Новітня історія взаємовідносин Польщі та України є, очевидно, найбільш теплим і дружелюбним періодом співіснування двох народів. Між тим історичні рани спільного минулого час від часу дають про себе знати. За минулі десять років Польща і Україна пройшли чималий шлях до історичного примирення. Найвищий рівень співпраці між Україною та Польщею був налагоджений за часів Президентів України Кучми та Польщі Кваснєвського. Саме з їхнього подання почався діалог істориків, який згодом уможливив, зокрема, відкриття «Цвинтаря орлят» у Львові.

Співпраця істориків поглибилася за каденції президента Ющенка. Цьому сприяло заснування в Україні аналогічного до польського Інституту Національної Пам’яті. Торік його покійний керівник Януш Кортика, що загинув у катастрофі під Смоленськом, ініціював створення нової польсько-української комісії істориків, яка розробила «дорожню карту» співпраці. Крім того, як розповів Deutsche Welle речник польського Інституту Анджей Арсенюк, плідну співпрацю було налагоджено і з архівним відділом Служби безпеки України: «Торік українська сторона передала нам надзвичайно цінні документи стосовно Катинської трагедії. А ми, відповідно, передаємо Україні те, що ми маємо у наших архівах. Зараз вже назбиралася велика кількість томів з архівними матеріалами. Особливо тими, що стосуються великого терору і Голодомору в Україні».

З ініціативи польського ІНП було видано англійською мовою книгу, присвячену Голодомору в Україні у 1930-х роках. Її представлення пройшло у Європарламенті, а також у Лондоні та Парижі. Водночас, за словами Арсенюка, найбільшим тягарем польсько-українських взаємин залишається Волинська трагедія.

Волинська трагедія - головний тягар


Це була драматична історія, ключовий моменти якої — масові вбивства поляків на Волині й на Львівщині. У світлі останніх досліджень польська сторона припускає, що було замордовано щонайменше сто тисяч мирних осіб. З іншого боку, польський Інститут розширює поле дослідження і на репресії проти українців, насамперед це стосуватиметься двох виселень, зокрема на радянську Україну з перемишльської і саноцької земель, і депортація решти українців на землі північної і західної Польщі у межах «Акції Вісла».«Волинська різанина досі трактується по-різному українською і польською сторонами. Про цю проблема треба говорити, але ще необхідніше її вивчати, оскільки ця проблема завжди затьмарюватиме українсько-польські відносини, рівно як і справа Степана Бандери», - каже Арсенюк.

Сподівання на продовження діалогу


Між тим в Україні Інститут національної пам’яті днями отримав нового керівника. Замість Ігоря Юхновського його очолив колишній дослідник марксизму-ленінізму , комуніст Валерій Солдатенко. У Польщі, де ІНП займається, серед іншого, викриттям і люстрацією колишніх комуністичних функціонерів, призначення на посаду члена Компартії важко уявити. Тим більше, що у самій Польщі призначення відбувається за дуже складною процедурою: через публічний конкурс і два голосування в обох палатах парламенту. Тим не менше, представник польського Інституту висловив сподівання на те, що співпраця істориків не зійде нанівець.

«Не нам оцінювати ці призначення. Звичайно, співпраця завжди залежить від волі двох сторін. Зі свого боку ми відкриті українській стороні. Наші архівісти готові і надалі обмінюватися документами і видавати спільно книжки. Все тут залежить від другої сторони», - наголошує співрозмовник.

На початку липня у Львові відкрилася виставка, присвячена історії міста у період Другої світової війни, якій у польському ІНП вважають надзвичайним успіхом. У Варшаві мають надію, що це не стане останнім великим проектом, здійсненим у співпраці з українською стороною.

Автор: Дмитро Каневський

Редактор: Наталя Неділько