Львівські кам’яниці відроджуються завдяки німецьким фахівцям

У рамках співпраці з Німецьким товариством технічного розвитку (GTZ) Львів втілює українсько-німецький проект з муніципального розвитку і оновлення історичної частина міста. Він має кілька етапів, розповіла координатор Іріс Ґляйхман. Одним із них, і чи не найважчим та найбільш тривалим є реставрація кам’яних фасадів історичних будівель у центрі міста, що є під охороною ЮНЕСКО.

У центрі Львова кожна друга кам’яниця потребує втручання спеціалістів з реставрації природного каменю, і дуже важливо зробити це фахово, каже Гляйхман: „Цей обмін досвідом стосується різних сфер. Спеціально у сфері реставрації і містобудування у Німеччини є особливий досвід. У час об’єднання Німеччини, у східній її частині була ціла хвиля реставраційних робіт, і як не прикро, було зроблено багато помилок. Ми вважаємо, що Львову не треба йти таким шляхом, а вчитися на чужих помилках”.

Практичний досвід і спеціальний розчин

Для українських спеціалістів, які беруть участь у семінарі GTZ, дуже важливо відчути дух природного каменя, отримати практичний досвід, наголосив керівник курсу, реставратор у галузі каменярства Дірк Брюґґеманн. Адже з теорією усе значно краще. „Ми намагаємося використати всі кадрові можливості, щоб вибудувати реставраторську структуру на місці. У роботі використовуємо українські матеріали. Особливу увагу звертаємо на виготовлення реставраційного розчину за власним рецептом, який розробили спільно з учасниками курсу. І у подальшому учасники матимуть можливість самі робити цей розчин для своїх замовлень”, розповідає Дірк Брюггеманн.

Проблема з реставрації кам’яних фасадів є однією з пріоритетних для історичного міста, погоджується керівник управління історичного середовища Лілія Онищенко. Фахівців з каменю не вистачає, як і грошей на реставрацію. Натомість обсяги роботи – дуже великі. „Проект має додаткову функцію із закликом до інвестування. Не правильно говорити, що гроші не надають. Важливо, що кошти: державні, місцеві чи то міжнародні вкладали у фахову реставрацію”, додає з цього приводу керівник проекту GTZ Іріс Ґляйхманн.

Незадоволені тільки мешканці будинку

Всі тренінги проводяться на конкретних об’єктах, у даному випадку на історичній будівлі 16-17 століття, пам’ятці архітектури, кам’яниці Зухоровичівській. У цій же ж кам’яниці, кількома місяцями раніше, німецькі фахівці з дерева, відреставрували історичну браму. Нині ж рятують фасадний камінь: виводять солі, відновлюють оригінальні частини фасаду, довершуючи його цілісний вигляд.

Атлантові, що підтримує балкон фасаду реставратори повернули давно втрачену руку. „Загалом перехожі львів’яни реагують добре, навіть поради дають, запитують. Але на диво зле реагують мешканці будинку. Скаржаться на порох і стукіт. Насправді, вони мали б бути задоволені, бо робиться все без їх капіталовкладень, а незручності тимчасові. Причому, вартість помешкань у цьому будинку однозначно зросте”, розповідає Лілія Онищенко.

Далі – стінні розписи

У рамках цього проекту німецькі фахівці вже провели майстер-клас з реконструкції брам, дерев’яних віконних рам, нині робота триває над кам’яними фасадами, але наступний крок уже визначено – це відновлення настінних розписів. Відкритих настінних розписів у львівських брамах житлових будинків небагато, каже Онищенко, нині відомі всього з півдесятка. Решта ж за радянської доби були замальовані товстим шаром масляних фарб.

Автор: Галина Стадник

Редактор: Леся Юрченко