Молода зірка німецької літератури, виявляється, списувала у блогерів
8 лютого 2010 р.
Роман „Axolotl Roadkill“ став у Німеччині абсолютним бестселером, спричинивши фурор. «Це немов кульова блискавка», - писав культурний тижневик Zeit. А літературні оглядачі Frankfurter Allgemeine буквально обожнювали молоде дарування: «Такого потужного дебюту у німецькій літературі не було вже дуже давно», - писала FAZ.
Дуже швидко Гелене Геґеманн стала культовою для юного покоління шанувальників красного слова. Зрештою, популярність у блогосфері і зіграла з письменницею злий жарт. Пильні читачі з числа затятих блогерів викрили Геґеманн у плагіаті. Виявляється, письменниця «передерла» цілі розділи свого роману з творів маловідомого блогера під ніком Airen, внісши у текст лише косметичні зміни.
«Списувати – цілком легітимно»
Зрештою Геґеманн нічого не залишилося, як визнати списування. «Це було безглуздо і егоїстично», - написала письменниця у своєму блозі, - «не подати у моїй книзі посилання на блогерів та не подякувати їм». Водночас Геґеманн вважає саме по собі списування з блогів цілком легітимним. Письменниця відверто заявила, що одна сторінка тексту блогера Airen їй настільки сподобалася, що вона повністю скопіювала її. «Я хотіла йому про це повідомити, але не встигла», - сказала Геґеманн журналістам. Вона зізналася, що черпала творчі імпульси у текстах багатьох знайомих і незнайомих людей в інтернет-середовищі.
Явище епохи «копі-пейст»
Цей випадок засвідчує, наскільки тонкою в епоху «копі-пейсту» є межа між плагіатом та «натхненням з кіберпростору». Гелене Геґеманн належить до «покоління блогерів», вся її юність пройшла в інтерактивних дискусіях: на творчих форумах, у блогах, на «Твіттері». У своєму романі письменниця розповідає про 16-річну дівчинку, яка постала сам на сам із «дорослим» світом, сповненим сексу, наркотиків і цинізму.
Євген Тейзе/Тетяна Бондаренко/dpa