1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Мова фризів: відродження і боротьба з впливом нідерландської

28 грудня 2009 р.

На півночі Нідерландів на кордоні з Німеччиною в провінції Фрисландія живуть фризи. Їхня мова відрізняється від нідерландської й має статус другої офіційної. Але попри підтримку, вона досі бореться за виживання.

https://p.dw.com/p/LDcr
"Босельн" - гра в шари - національний вид спорту фризівФото: picture-alliance/ dpa

Червоний знак із великими білими літерами не можна не помітити. Його видно здалеку поруч із церквою в центрі Лейвардена – столиці нідерландської провінції Фрисландія. На знаку написано «AFUK». Абревіатура означає назву установи, що займається збереженням фризької мови – вже майже 90 років, каже співробітник Ґйальт Йельсма, який саме обговорює з продавщицею книжкового магазину останні новинки.

Bücherregal im AFUK in Leeuwarden
Книгарня в ЛейварденіФото: DW

Маленькі кроки у великій справі

Романи, путівники або дитяча література, «щороку фризькою мовою друкуються близько 150 книжок», - каже Йельсма і показує на повні полиці: «Ми займаємося тим, щоб оце все читали!».

AFUK надає навчальні матеріали для шкіл та мовних курсів та розробляє кампанії, щоб заохочувати фризів вчити фризьку мову. «Інколи їх треба до цього підштовхувати», - каже Йельсма, який народився в родині фризьких селян і знає мову з дитинства: «Я пишаюся тим, що я фриз!»

Любов до мови

Але як і інші мови меншин, фризькій загрожує вимирання. Лише половина із майже 700 тисяч мешканців Фрисландії щодня спілкуються цією мовою. У нідерландських університетах цю мову вивчають лише 30 відсотків студентів. Навіть у самій Фрисландії такої можливості немає, бо немає внз.

Вивчати мову фризів можна лише у містах в Гронінгені, Амстердамі або Лейдені у професора Рольфа Бремера. Він сам хоч і не фриз, але добре знає мову меншини й регулярно спілкується телефоном з AFUK. «Мені подобається мова фризів, я закохався в неї!», - каже Бремер.

Фризька спадщина

Через дифтонги, такі як «au» чи «ei», нідерландцям відносно важко вчити мову фризів. Вона ближче до англійської, ніж до нідерландської. Колись дуже давно англосакси затрималися на цій території, перш ніж перейти через Ла-Манш на британські острови. Слово «сир» фризькою мовою буде «tsiis» й нагадує британський cheese. «А skiep означає «вівця», тобто як англійське слово sheep», - пояснює Бремер.

Eine Mühle in Dokkum
Млин у фризькому місті Доккум (Нідерланди)Фото: Niederländisches Büro für Tourismus NBT

Ще з Середньовіччя фризька є самостійною мовою, але починаючи від XVII-го століття вона потрапила під дедалі сильніший вплив нідерландської. Фризи теж пристосувалися, не в останню чергу тому, щоб мати можливість краще торгувати з іншими провінціями. Під час епохи романтизму в XIX-му столітті фризи почали більше цікавитися власною мовою і культурою. Наступний період розквіту мови меншини почався після Другої світової війни. У Фрисландії ця мова стала другою офіційною.

Піднесення і занепад

У школах провінції сьогодні учні обов’язково вивчають мову фризів. У деяких початкових класах дітей вчать нідерландською і фризькою – 50 на 50. Фризька культура теж розквітає: в театрі, літературі чи музиці.

Але попри всі спроби зберегти мову, фризька поки не зміцнилася достатньо. У більшості шкіл її викладають лише кілька годин на тиждень. Число школярів, які володіють фризькою, щороку зменшується на 5 відсотків. У великих фризьких містах більшість людей досі розмовляють нідерландською.

Segelvergnügen in Leeuwarden, Friesland
У море фризи закохані не менше, ніж у свою мовуФото: Niederländisches Büro für Tourismus NBT

Вивчати мову з оптимізмом

Тому організація AFUK поширює в кав’ярнях і пивних барах наклейки з написом «Praat Maar Frysk!», тобто «Можеш вільно розмовляти фризькою!». В тому, що це має сенс, можна переконатися біля будинку AFUK у Лейвардені. На площі біля церкви студентка продає морозиво. Зараз вона саме обслуговує молоду маму з двома дітьми. Обидві говорять нідерландською, але з’ясовується, що фризька для них – рідна мова.

Молода жінка відправила обох своїх дітей у початкову школу, де вони вчать нідерландську й фризьку. «Скоро вони зможуть говорити, читати й писати фризькою», - каже вона. А це головне, на думку жінки, щоб мова не вмерла. «Ми робимо все, щоб фризька вижила!», - каже вона.

Автор: Керстін Швайґхефер / Роман Гончаренко
Редактор: Леся Юрченко