«Сподіваємося, що зможемо скористатися цим»

DEUTSCHE WELLE: Пані посол, ми з вами розмовляємо на другий день після парламентських виборів у Німеччині. Уже ясно, що в Берліні відбудеться зміна влади – замість «великої коаліції» буде уряд консерваторів і лібералів. Чого очікує Україна від нового уряду ФРН?

Н. Зарудна: Того ж самого, чого очікуємо від кожного з урядів Німеччини – підтримки і співпраці. Ми дуже задоволені тим, що серед німецьких партій дедалі активніше усвідомлюється необхідність підтримки європейської перспективи України. Вільна демократична партія, яку очолює Ґідо Вестервеллє, можливо, пішла далі, ніж будь-яка інша партія, виступивши за надання Україні європейської перспективи і вступ до ЄС.

Ви очікуєте конкретних кроків у цьому напрямку?

Я думаю, що це залежатиме і від позиції України, як ми будемо це робити, але буде правильно, якщо ми скажемо, що налаштованість німецьких і консерваторів, і лібералів є для нас принципово важливою, і ми сподіваємося, що зможемо скористатися цим.

Ви уже зустрічалися з кимось із представників німецьких лібералів?

У нас налагоджені дуже гарні контакти з німецькими лібералами, ми організовували цієї весни виступ перед фракцією нинішнього виконувача обов’язки міністра закордонних справ Хандогія, і ми знаємо добре позицію німецької сторони. У нас триває постійний контакт, і наші представники були навіть на святкуванні лібералами перемоги на виборах.

Зараз Німеччина готується до зміни влади, ідуть переговори про нову коаліцію. Чи очікуються найближчим часом – до президентських виборів в Україні – візити українських лідерів до Німеччини чи німецьких до Києва?

Якщо говорити в широкому сенсі, то так. Від 1 до 4 жовтня вперше в Києві відбудуться Бергедорфські читання на чолі з колишнім президентом Німеччини Ріхардом фон Вайцзекером. Це організовує Фонд Кербера. Там беруть участь декілька провідних німецьких політиків, у тому числі статс-міністр у міністерстві закордонних справ Ґернот Ерлер, кілька членів Бундестагу, представники бізнесових кіл, впливові журналісти. Крім того, ми очікуємо на декілька візитів представників Німеччини в рамках Генеральної асамблеї Асоціації Атлантичного договору, яка відбудеться в Києві 7-10 жовтня. Я сьогодні (29.09.) зустрічалася з головою німецької асоціації – це парламентський статс-секретар у міністерстві оборони ФРН Крістіан Шмідт. Він сподівається, що зможе взяти участь.

Про що йтиметься в Києві?

Це неурядова організація, яка об’єднує політично активних діячів, які намагаються сприяти розвитку НАТО.

Раз уже ми заговорили про НАТО, у ці дні виповнюється рік відтоді, як вас призначили послом у Берліні. Вашого попередника Ігоря Долгова президент Віктор Ющенко звільнив за те, що на саміті НАТО в Бухаресті Німеччина не підтримала запрошення України до Плану дій з набуття членства в альянсі. Принаймні, так тоді говорили. Що ви за рік зробили для того, щоб переконати німецький уряд змінити позицію?

По-перше, дай бог, щоб усіх так звільняли – з підвищенням. Долгова призначили після цього на дуже високу посаду в секретаріаті президента. Немає прямого зв’язку між тим, що відбулося в Бухаресті, й пізніше в посольстві. По-друге, нам треба чіткіше усвідомлювати, що саме відбулося в Бухаресті – чи це поразка, чи перемога України. Я думаю, що треба не в таких категоріях про це говорити. Україна отримала набагато більше, ніж вона сподівалася. Вона отримала чітку перспективу вступу до НАТО. Звичайно, євроатлантична інтеграція залишається одним із пріоритетів діяльності посольства. Вперше це питання вийшло на рівень консультацій між міністерствами закордонних справ і нам приємно, що спеціально буде раунд широкоформатних консультацій з цих питань. Ми провели активну роботу серед депутатів бундестагу і є дуже багато людей, які розуміють необхідність не тільки підтвердження рішення Бухареста, а розвитку, в тому числі за рахунок двосторонніх проектів.

Можете назвати цих людей?

Я думаю, що це буде неправильно, нехай вони самі про себе говорять. Мені важливо, що німецькі політики постійно підтверджували рішення саміту в Бухаресті. Питання в тому, що треба його виконувати.

Перейдемо до інших тем. Зараз в Україні вже кілька місяців не міністр закордонних справ, а виконувач обов’язки. Вам як послу якось заважає те, що немає повноцінного міністра?

І так, і ні. З одного боку, міністерство закордонних справ складається з професійних людей, у нас немає авральних ситуацій через те, що бракує міністра. Але відсутність міністра безумовно впливає на ефективність нашої діяльності й контакти з нашими партнерами. Цієї весни ми вперше долучилися до роботи в форматі «Веймарський трикутник (Німеччина, Польща, Франція) плюс Україна». Було проведено кілька консультацій і йшлося про те, щоб на початку травня провести міністерську зустріч. Але відсутність міністра закордонних справ в Україні стала негативним фактором і така зустріч поки що не відбулася.

Пані посол, Німеччина – одна з найвпливовіших країн Європейського союзу. Її значення для України важко переоцінити. Чи задоволені ви загалом станом німецько-українських відносин?

Відносини в трикутнику «Німеччина, Україна, Росія» ніколи не були простими…

…тобто вони все-таки в «трикутнику»…

Якщо ставити так питання, то так. Але я думаю, що відносини Німеччини з Росією мають набагато ширший контекст. Росія є одним із найбільших торговельних партнерів Німеччини. Крім того, Росія загалом є впливовим чинником на європейському просторі через свій розмір, ядерну зброю. Але розглядати політику Німеччини тільки в контексті Росії було б неправильно. Україна має свій вимір цієї політики і я задоволена, що у нас є розуміння з німецькими партнерами того, що Україна є дуже важливою для Європи країною.

Ви як посол України в Берліні відчуваєте, що Німеччина трохи озирається на Росію, коли розмовляє з Україною?

Було б наївно стверджувати, що це не так. Але при цьому німецькі партнери весь час підкреслюють, що в жодному разі при виробленні своєї політики щодо України не озираються на позицію Москви. Політики є різні, партії теж різні. В одних питаннях Німеччина більше дослуховується до думки Росії, в інших – менше.

А в питанні України і НАТО?

Я б сказала, що Німеччина враховує, безумовно, думку Росії, але це не є визначальним. Я думаю, що якби у нас було більше послідовності в реалізації євроатлантичного курсу України, якби було більше єдності серед лідерів у цьому питанні, поступ України був би набагато швидшим.

Кілька слів про економіку. У жовтні в Берліні пройде Єврофорум «Природний газ-2009». Говоритимуть про запобігання кризам. Представників України серед референтів немає, хоча через її територію постачається 80 відсотків російського газу в ЄС. Вас це не дивує?

Ні, не дивує. Таких форумів тут було багато і в деяких брали участь українські представники. Це питання, яке Німеччину хвилює, але я б не стала драматизувати ситуацію. Німеччина зробила висновки з газових конфліктів між Росією та Україною. Ці зміни не на користь сусіда України.

Що ви маєте на увазі?

Взято курс на зниження залежності постачання газу з одного джерела, збільшення використання відновлювальних джерел енергії.

Минув рік після початку економічної кризи. Це позначилося на німецько-українських відносинах?

Безумовно. Якщо минулого року у нас було дуже динамічне зростання товарообігу, ми перевищили вперше 8,3 мільярдів євро, то сьогодні ми бачимо суттєве падіння в першому півріччі цього року.

Тобто обсяг німецьких інвестицій в Україні зменшився?

Він не зменшився, він приростає, але не такими темпами, як раніше. Завтра, 30 вересня, відбудеться відкриття дочірнього «Дойче банку» в Україні, незважаючи на всі примхи кризи. Багато німецьких бізнесменів в Україні не вийшли з ринку і продовжують працювати, хоча криза особливо боляче вдарила по невеликих компаніях, оскільки українські партнери часто виявляються неплатоспроможними. Німецькі партнери виявляють розуміння і готові спільними зусиллями долати ці важкі часи.

Незабаром у Мюнхені почнеться суд над Іваном Дем’янюком, якого підозрюють у нацистських злочинах у роки війни. Він зараз особа без громадянства, але народився в Україні. Дехто вважає, що німецька юстиція влаштовує показовий процес, який спрямований проти України. Лунають заклики до президента втрутитися. Посольство України в Берліні чи консульство в Мюнхені планує якісь кроки по справі Дем’янюка?

Ми виходимо з того, що в нас немає жодних юридичних підстав, щоб захищати або якось виступати з заявами чи вимогами до німецької сторони, тому що Дем’янюк понад 60 років живе за межами України і ніколи не був громадянином України. Але ми, звичайно, вивчаємо цю ситуацію, спілкуємося з адвокатом, зі священиком, який з ним зустрічається, тобто ми знаємо про ситуацію, але втручатися немає підстав. Щодо використання цього процесу, давайте почекаємо. Я абсолютно переконана, що в Німеччині працюють професійні люди, тут на суд вплинути політично практично неможливо. Я сподіваюся, що справедливість візьме верх.

З Н. Зарудною розмовляв Роман Гончаренко

Редактор: Наталія Неділько