Мова міста

Від часів античності художню літературу важко уявити без міста. Воно було і тлом, і головним героєм романів, повістей, оповідань, есеїв від Шекспіра до Рильке, від Бальзака до Паоло Коельо.

Конгрес зібрав тих, хто пише про місто сьогодні. Письменники й поети з восьми європейських країн переносили слухачів з одного міста до іншого. Австрійсько-німецька письменниця Катрін Рьоґла навіть влаштувала літературний перформанс. Із молодим берлінським художником Олівером Ґаєвським вони провели читання під супровід графічних ілюстрацій і відео. Головний герой дійства – Токіо. Із його шаленим життям, незліченою кількістю людей, вулицями, вкритими ліхтарями й рекламними вивісками, що одночасно блимають і створюють відчуття суцільного хаосу.

111 міст Андруховича

Не оминули літератори й українські міста Львів і Київ. Вони і ще 109 міст світу потраплять до нової збірки есеїв українського письменника Юрія Андруховича, який теж приїхав на свято. «Патріарх українського постмодернізму», схоже, вирішив остаточно розпрощатися з навішаним на нього ярликом. Він дедалі більше тяжіє до спокійної есеїстики, без гри слів і літер. Та останні все ж таки будуть присутні в новій книжці – міста виринатимуть на сторінках в абетковій послідовності. Але починав Андрухович не за алфавітом, а за потягом серця. «Перший усе ж таки київський есей, який був написаний ще наприкінці 90-х. Загалом у цій книжці магістральні міста, про які буде багато всього, - це Берлін, Київ, Москва і, мабуть, трошки менше Варшава», - розповів письменник «Німецький хвилі».

«Замінник Європи»

Загалом місто для нього – більше, ніж матеріал для творчості. На запитання про визначні міста його життя, розповідає про Львів, адже там відчув найбільший смак цієї метрополії, будучи студентом. І ще звідти починав пізнавати Європу. «Це місто довший час залишалося замінником тих міст, про які мріялося і які не було можливості відвідувати в силу державного кордону. Оскільки ми не могли собі просто так поїхати до Праги, Будапешта чи Відня, ми створювали собі культ Львова. «Львів – європейське місто». Та він насправді таким намагався бути, але не був».

Міста і правителі

Міста – як живі організми. Вони ростуть, змінюються, а часом старіють і навіть вмирають. Багато що залежить від тих, хто керує ними або всією державою. Напередодні виборів до Бундестагу «Німецька хвиля» поцікавилася в Андруховича його власними очікуваннями щодо їхніх результатів. «Варіанти щодо того, як закінчаться ці вибори, є, але в сенсі зміни курсу чи радикальної зміни німецької політики навіть щодо України, мені здається, не можна говорити, - каже він. - Але не будемо забігати наперед. Це ключова країна і для нас дуже важлива, але більше залежить від нас самих».

Багато міст пережили сотні керівників і десятки війн, а також закарбувалися на сторінках тисяч книжок і на мільйонах світлин. Адже дух міста і міць – у його мешканцях. Тож, кожен уже сьогодні може почати робити своє місто легендарним, скажімо, написавши про нього книжку.

Автор: Данило Білик

Редактор: Христина Ніколайчук