1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Пропала грамота» - занурення в релігійно-містичні пласти

23 липня 2009 р.

Чи уявляєте ви собі український fusion? Напевно! А чи можете уявити подільский fundamental. Навряд чи! Тому послухайте музичний гурт з Кам’янець-Подільского «Пропала грамота». Гоголь тут і поруч не стояв.

https://p.dw.com/p/IvAo
Гурт "Пропала грамота"Фото: DW / Nechytaylo

Почувши музику «Пропалої грамоти» під час саунд-чеку, пітерська команда «Троль гнет ель» відмовився грати разом на одному концерті в Казані. Причини досі нез'ясовані, а отже й інтрига лишається. Подейкують, що російський гурт ще просто не доріс до подільського fundamental, який об'єднує в собі елементи funk, hop, afrobeat, а також музичні традиції Центральної та Західної України. У текстуально-ідеологічному плані команда може занурюватися у релігійно-містичні пласти...

Початків було кілька

Історія гурту має кілька початків. 1998-го року гітарист та вокаліст Павло Нечитайло створив «Пропалу грамоту» у своєму рідному місті. «Ми є поколінням музикантів, які виховувалися на піснях «Вія», - розповів Нечитайло. - І коли 2007 року я дивився «Рок-Екзестенцію», це було абсолютним шоком. Це можна порівняти з тим, якби якийсь європейський хлопчина 1968 року дивився репортажі з Вудстоку».

Ukrainische Rockgruppe Propala Gramota
Павло НечитайлоФото: DW / Nechytaylo


Пізніше зав'язалася дружба з Дмитром Добрим-Вечором і Сергієм Литвинюком. Врешті-решт команда вирішили взяти участь у першій збірці «Радіо Україна». «На той час у нас було всього три пісні, записані колись у Хмельницькому. І ми обрали пісню, яка тоді не з'являлась у жодній збірці. Це пісня «Лежиш у гробі». Ми передали її упорядникам диску і були дуже щасливі потрапити до такої гарної компанії», - поділився своїми враженнями Нечитайло.


Археологам ще гірше, ніж музикантам


Якщо багато українських гуртів прямують до столиці, щоб уможливити свій розвиток і просування, то в «Пропалої грамоти» переїзд до Києва відбувся не зовсім типово: «У Києві відбулося відродження «Пропалої грамоти». Однак у нас не було амбіцій перебиратися сюди як музикантам і робити тут музику, як зробили багато гуртів. Ми переїхали сюди поодинці, і потім, коли озирнулися й побачили, що основний склад «Пропалої грамоти» живе й віршує свої завдання в Києві, подумали, чому б нам не зібратися тут знову».

На той момент Павло Нечитайло вже працював на радіо. Там він пише текст для роликів і озвучує їх. При цьому його дитячою мрією було стати археологом. У лютому цього року він навіть захистив дисертацію з цього фаху. Але, за його власними твердженнями, заробляти в Україні археологією ще важче, ніж музикою.


Уторований шлях


Проте робота на радіо сильно не «напружує», і в Павла є час займатися просуванням «Пропалої грамоти»: «Йдемо уторованим шляхом. Колись теж саме робили «Гайдамаки». Щоденно відправляю листів 40-50. В різні закордонні клуби, різним промоутерам. Тільки шапки листів змінюю. В день відправляєш 50 листів, а приходить три відповіді. 2 негативні і одна позитивна. І з позитивною вже починаєш працювати. За чотири місяці такої роботи торік у нас вигоріла Польща. А чехи самі знайшли наш профіль на сайті My Space. Дядько сказав, що музика подобається, давайте зроблю вам тур».

Ukrainische Rockgruppe Propala Gramota
Гітарист Сергій БелінськийФото: DW / Nechytaylo


Слід зазначити, що музика «Пропалої грамоти» припала до смаку не лише дядьку-організатору гастролей. Чехія взагалі відповіла українським музикантам взаємною любов'ю. «Чехією ми їздили від міста до міста, і в різних містах публіка реагувала абсолютно по-різному. В чеській Моравії всі просто стояли як стовпчики й аплодували. А на півдні всі дуже весело скакали. І публіка була абсолютно різною від 15 до 60 років. І сприймали дуже класно і дуже прикольно».


60-річні чеські рокери оцінили


«Пропала грамота», продовжив Нечитайло, орієнтується на аудиторію від 18 до 40. І справді, побачити 60-річних на рок-концерті в Україні неможливо. «А в Чехії до нас підходили справжні діди, котрим може вже за 60. Всі в татуюваннях. Або такі чеські панночки на пенсії із собачками в дуже гарних старовинних нарядах. Вони казали: “Хлопці, нам дуже подобається”. І це було дивно».

Гастролі Чехією принесли хлопцям цінний життєвий досвід. Людина, яка їх запросила туди, є джазовим музикантом, і коли українці почали скаржитися на те, що в Україні неможливо заробляти музикою, то він сказав: «На те, щоб жити з музики у мене пішло 30 років щоденної праці». Тобто, існують певні речі, які не можна обійти, зробив для себе висновок Нечитайло. Але якщо все робити правильно, то ці закони працюватимуть на тебе.


Автор: Олександр Павлов
Редактор: Володимир Медяний