Вступ до вищої школи по-новому

В Україні триває вступна кампанія. За результатами зовнішнього незалежного тестування, 400 тисяч випускників шкіл можуть стати студентами. Для них зараз головне - до 29-го липня встигнути подати документи до ВНЗ. Кількість факультетів, на які може подаватися абітурієнт, цього року необмежена.

Вчитимемося там, куди візьмуть

Судячи з усього, молодь такою можливістю активно користується, навіть попри додаткові витрати. «Я вступаю на кілька факультетів, і тут у київському університеті, якщо подаєш копії документів, то їх потрібно засвідчувати в нотаріуса, а це коштує грошей - 15-20 гривень за один лист, а потрібно 4-5 листів на один факультет, бо скільки факультетів стільки й комплектів», - розповів Гліб Веліховський, абітурієнт.

«У нас уже є випадки, коли одна людина подавала документи на 10 неспоріднених спеціальностей, і це тільки в нашому університеті, а в її списку, мабуть, є й інші навчальні заклади», - говорить помічник президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) з питань прийому та профорієнтації абітурієнтів В’ячеслав Невінчаний. На його думку, подібна практика не дуже вдала: якщо людина хоче десь навчатися, то потрібно бути спрямованим на одну спеціальність. «В іншому випадку, уявіть, що то буде за фахівець, який вступав на все і навчається, куди взяли за кількістю балів», - додає Невінчаний.

Шалені конкурси

Уже зараз значно більше документів, ніж торік, подали абітурієнти до Київського технічного університету КПІ. Можна собі уявити, що конкурс цього року буде просто захмарний. Втім, якщо відкинути тих, хто одночасно подається на сотню факультетів, то можна очікувати конкурс на рівні минулорічного, прогнозує відповідальний секретар приймальної комісії КПІ Володимир Мозаровський.

12 осіб на місце такий конкурс в середньому прогнозує для Києво-Могилянської академії Невінчаний. «Паперові абітурієнти, то результат або того, що студенти бояться взагалі нікуди не вступити, або просто не можуть визначитися, чого хочуть».

Для того, щоб фільтрувати спраглих здавати документи всюди, деякі ВНЗ вимагають сертифікати з трьох предметів, а не двох, як у більшості університетів: українська мова, англійська та профільний предмет для обраної спеціальності. Інший метод відбору - встановити високі граничні бали для вступу. Так, на право в НаУКМА можуть подаватися абітурієнти, що мають більше 180 балів (200 максимум).

Вища освіта подорожчала

Окрім того, що міністерство освіти зменшило кількість бюджетних місць, у більшості ВНЗ ще суттєво подорожчала вартість навчання на контракті. Так, наприклад, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, який очолює рейтинг ВНЗ складений експертами ЮНЕСКО, навчання на факультеті права обійдеться в 30 тисяч гривень, а в Києво-Могилянській академії – 31 тисячу гривень. Міжнародна економіка в Львівському національному університеті коштує 17 тисяч, а в донецькій альма-матер – 12 тисяч гривень.

Головна причина того, що зросли ціни – інфляція. «Саме через неї довелося підвищити ціни на найпопулярніші спеціальності - такі, як право та маркетинг», - розповідає Невінчаний. Не підвищувати ціни на навчання вирішили в КПІ. «Ми нормально справляємося, тому ціни залишилися на рівні минулого року, зате довелося зменшити кількість бюджетних місць», - розповів Мозаровський.

Не вдома, так за кордоном

Однак деякі українці розглядають національні ВНЗ, як додатковий варіант, маючи на меті навчатися за кордоном. 26 тисяч українських студентів зараз навчаються в іноземних вищих школах. За даними Global Education Digest 2008 від ЮНЕСКО, Німеччина посідає перше місце серед країн в яких навчаються українські студенти. Щороку їх кількість коливається навколо 7000. На другому місці Росія. Кількість українських студентів у США зменшується, натомість сусідніх Польщу та Угорщину вибирає щоразу більше абітурієнтів з України.

Автор: Ганна Полуденко
Редактор: Володимир Медяний