Перший «Українале» в Берліні: культура, мистецтво, політика

Як розповів "Німецькій хвилі" один з організаторів фестивалю, Йоганнес Ґруль, у берлінському районі Панков є маленьке фотоательє і фотогалерея, до якої якось звернувся український фотограф Олексій Демидов. Його дружина – співавтор німецькомовного путівника Україною із серії «Культурний шок», а фотографії Демидова цю книгу ілюстрували. Саме ці фото й збиралися показати широкому загалу у формі виставки. «Ось так із задумки провести український вечір, український вернісаж розвинулась ідея для цілого фестивалю», - розповідає Йоганнес Ґруль.

Чому ще й політика

Майже на три тижні, до кінця липня триватиме програма першого «Українале». Вона дуже різноманітна – виставки, концерти, танцювальний ворк-шоп, читання, кулінарний день. Навіть політичні дискусії. До речі, без них організатори практично не уявляли собі фестивалю. «Ми просто подумали, що це дуже цікаво глибше зануритися в культуру й мистецтво країни, але щоб її зрозуміти, треба розглянути й актуальні питання політики. Тому ми вирішили, що наша культурна програма має бути розширена за рахунок дискусійних форумів, на яких ми б мали можливість з різними гостями розглянути ті чи інші питання сьогодення. Кінцева мета – це представити німецькій громадськості якомога ширшу й адекватнішу картину України», - каже Йоганнес Ґруль.

Фестиваль «Українале» задумали як щорічний захід, веде далі Йоганнес Ґруль. Організатори, які, до речі, працювали цього року на громадських засадах і навіть інвестували в проведення фестивалю власні кошти, сподіваються зробити свій внесок у те, щоб нарешті вивести Україну з лише негативного контексту, як то газовий конфлікт чи справа Дем'янюка.

Україна – не тільки газовий конфлікт

На жаль, саме з цими подіями асоціюється Україна в багатьох німців, каже Йоганнес Ґруль, водночас зауважуючи: «Україна має дуже широкий культурний ландшафт і дуже складну історію, наслідки якої відчуваються донині. Тому дуже важливо, що ми намагаємося змінити той образ України, який існує в німецькому суспільстві до справді повної, зваженої картини».

Для того, щоб краще досягти мети, ініціатори «Українале» запросили до участі в ньому не лише українських, але й німецьких учасників. «Ми намагаємося представити обидві сторони – як українську, так і німецьку. Тобто, це не чисто український чи чисто німецький фестиваль, а німецько-український фестиваль», - каже Йоганнес Ґруль.

«Українале» проходить у Берліні не у прайм-тайм. Липень – доба відпусток і перерви в культурних заходах. Хоча саме в цьому може бути й перевага для юного почину. «Ми сподіваємося, що нам вдасться заповнити в Берліні таку собі «літню подієву дірку», - каже Йоганнес Ґруль. Потенціал для цього у фестивалю є . Детальніше з програмою берлінського фестивалю «Українале» можна ознайомитися в інтернеті: www.ukrainale.de

Автор: Леся Юрченко

Редактор: Володимир Медяний