1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Межа між мистецтвом та порнографією

14 квітня 2009 р.

Питання про межі між мистецтвом та порнографією не нове. Воно поставало ще в прадавні часи, коли древні римляни зображали на вазах чоловічі фалоси. По-новому переосмислити це пропонують куратори порновиставки у Відні.

https://p.dw.com/p/HVum
Один з експонатів виставки - робота Стенлі КубрікаФото: Goedewaagen / de With

Нині ж порнографія проникла мало не в усі суспільні сфери, стверджують куратори виставки «The Porn Identity», що до червня демонструватиметься у виставковому центрі «Kunsthalle» у Відні. Порно заполонило поп-культуру, моду, мистецтво. Тінейджерські майки з написами «порнозірка» чи відверті недвозначні мистецькі інсталяції довкола теми статевого акту вже нікого не дивують.

Порно як мистецький об’єкт

Louisa Achille, : The Naked Feminist, 2003
Луїза Ахілль "Голі феміністки"Фото: Achille

«Порнографія представлена всюди, однак про неї не говорять публічно», - каже директор Віденського «Kunsthalle» Ґеральд Матт. «The Porn Identity» - це виставка, яка цілком відкрито ставить порнофільми у стилі «hardcore» в один ряд з мистецтвом. Організатори виставки не посоромилися: вони відверто показують все, як є – в інсталяціях і у відео. Безсоромні картинки зіставляються з концептуальною мистецькою переробкою. Виставка ставить питання про схожість та відмінності між мистецтвом та візуальною культурою статевих відносин. Вона ламає стереотипні уявлення про порно як про ринково орієнтований продукт для інтимного вжитку, перетворюючи його на мистецький об’єкт.

Nathalie Djurberg, still aus/from: Badain, 2005,
Автор Наталі ДюрбергФото: Djurberg

Деякі відвідувачі виставки потуплюють очі, коли зустрічаються поглядами. Більшість намагається ніяк, не дай Боже, не проявити, яке враження на них справляє споглядання того чи іншого порнографічного твору. Причому жіноча публіка не відстає в чисельності від чоловічої. «Співвідношення жінок та чоловіків серед відвідувачів нашої виставки становить приблизно 50 на 50», - каже Ґеральд Матт. - «Це чітко засвідчує, що через мистецтво нам вдалося витягнути порнографію з брудного закутку».

«Ми не хочемо, аби нас за цим упіймали»

Чому порнографія потрапила до музею? Матт відповідає на запитання питанням: «А чому її не мають показувати в нашому виставковому центрі, якщо вона є частиною нашого суспільства? Вуаєризм та пристрасть завжди були темами в мистецтві».

Напрошується також запитання: а чи залишається порнографія порнографією, якщо її серед білого дня демонструють на виставці і вона таким чином втрачає свій останній містичний та одіозний компонент – потаємність. На це куратори виставки відповідають лаконічно: порно – це те, за чим ми не хочемо, аби нас упіймали.

ХН/ HH/ Welt