Кадрова політика Папи дратує католиків
2 лютого 2009 р.
Упродовж лишень трьох років свого перебування на чолі католицької церкви Папа Римський Бенедикт XVI вже встиг ухвалити не одне рішення, яке викликало протести чи нерозуміння. Цього разу причиною невдоволення головою католицької церкви стали його кадрові ухвали. Тиждень тому Понтифік оголосив про повернення в лоно церкви після двадцятирічного відлучення чотирьох членів ультраконсервативного «братства Піуса». Серед них – британський єпископ Ричард Вільямсон, який ще недавно заперечував у своєму виступі на шведському телебаченні існування газових камер під час Другої світової війни та Голокост єврейського народу.
Пояснення кардинала папської курії, що Папа дізнався про ці висловлювання вже після ухвалення рішення, та лист-вибачення Вільямсона до Папи не знайшли розуміння у Центральній раді євреїв та інших єврейських організаціях. А ціла низка провідних теологів, у свою чергу, вже заявили про намір вийти з католицької церкви.
Новий курс католицької церкви?
Наступною провокацією з боку Папи Римського стало призначення днями священика Герхарда Вагнера єпископом австрійського міста Лінц. Понтифік навіть не порадився з австрійськими кліриками. Вагнер відомий тим, що три роки тому назвав руйнівний ураган «Катріна» у Новому Орлеані «Божою карою». Він же звинувачував прихильників книг про Гаррі Поттера у сатанізмі. «Я завжди був з тих, хто бере слово. Я не з тих, хто мовчить у тіні. Я просто-таки шукаю конфронтацію. А коли її немає, то мені трохи не по собі»,- говорить про себе Вагнер.
Його призначення є черговим джерелом конфронтації між прихильниками та противниками Бенедикта XVI та темою для спекуляцій теологів щодо ймовірного нового традиціоналістського курсу католицької церкви. (тб)