Єврокомісія хоче убезпечити Європу від України і Росії

Відповідну програму дій, за інформацією видання, буде представлено наступного тижня у Брюсселі. Серед головних поборників цього документу – глава Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу. За його власним зізнанням, йому нечасто за часи політичної діяльності доводилося переживати настільки систематичне нехтування міжнародними зобов’язаннями, яке продемонстрували під час газової суперечки Україна і Росія. Висновок Баррозу: Євросоюз у майбутньому не може покластися ані на безперебійні поставки газу, ані на його надійний транзит.

Зміна пріоритетів

Глава Єврокомісії сподівається, що європейські політики зроблять висновки і змінять пріоритети спільноти в енергетичній політиці. Вже починаючи з 2005 року у Брюсселі домагаються масштабної розбудови європейських газових і електромереж, а також зменшення енергетичної залежності від Росії. «Поки усе було спокійно, до Єврокомісії як слід не дослухалися – уряди країн ЄС здебільшого вважали енергобезпеку суто національною прерогативою. Однак тяжка криза у постачанні російського газу змінила політичну ситуацію», - пише Handelsblatt. Свою вразливість дуже болюче відчули, зокрема, такі країни як Словаччина і Болгарія. Без допомоги інших країн ЄС їм було не обійтися - в Єврокомісії у цьому побачили наочне підтвердження слушності своєї стратегії енергобезпеки.

Газосховища і розгалуження мереж

Тепер, коли в умовах глобальної економічної кризи Єврокомісія готує проект масштабної програми пожвавлення кон’юнктури, левову частку грошей вирішили витратити на енергетичну безпеку. На ці потреби планують витратити 3,5 з 5 мільярдів євро. Зокрема, півтора мільярди мають піти на будівництво додаткових газосховищ і подальше розгалуження газогонів, які мають сполучити між собою країни ЄС. Такі цифри наведені у документі Єврокомісії, який перебуває у розпорядженні Handelsblatt. Півмільярда, як повідомляє видання, планують витратити на підтримку будівництва «офшорних» вітрових електростанцій.

Нелегка дискусія

Проте розподіл коштів у пакеті пожвавлення кон’юнктури поки неостаточний. Усе залежить від позиції урядів країн ЄС і Європарламенту. Крім енергобезпеки, Єврокомісія хоче інвестувати у розвиток сучасних телекомунікаційних мереж у регіонах зі слабкою інфраструктурою. Остаточний список заходів і пріоритетів Баррозу представить 28 січня. Однак дискусія, як очікується, буде нелегкою. Зокрема, свої застереження висловили у Берліні, пише Handelsblatt. Німецькі урядовці вважають, що енергетичні інвестиції матимуть лише довгостроковий ефект, а заходи із пожвавлення кон’юнктури мають діяти якнайшвидше. (єт)