Якщо в школах стріляють, відповідальність несе суспільство

За останні десять років у так званих шкільних стрілянинах по світу загинули щонайменше 269 школярів і 253 дорослі людини. Стріляти в однокласників і вчителів наважуються підлітки переважно в заможних країнах, передусім у США. Хоча останніми часом подібні випадки почастішали й у західноєвропейських країнах.

Зовсім нещодавно, 7 листопада, учень відкрив стрілянину в одній із фінських шкіл, убивши сімох однокласників, директора, і зрештою – самого себе. Коментуючи цей страшний випадок, фахівці вказували на те, що фінська шкільна система вважається зразковою в Європі.

Прямого зв’язку між якістю освіти й рівнем насильства школярів знайти практично неможливо. Принаймні в Німеччині стрілянину відкривали в загалом благополучних школах. Найстрашніша трагедія сталася в східнонімецькому Ерфурті в квітні 2002 року. Тоді 19-річний школяр розстріляв у своїй гімназії 16 людей і покінчив життя самогубством. Рік тому, в Емсдеттені, юнак, відкривши вогонь, не вбив нікого, крім себе самого. Були лише численні поранені.

Попереджено стрілянину в день річниці іншої трагедії

І от минулими вихідними Німеччину шокували новини з Кельна. Місцева поліція повідомила в неділю, що двоє школярів планували в день річниці емсдеттенських подій влаштувати схожу стрілянину в своїй гімназії. Вони, як часто буває в таких випадках, розповіли про свої плани в Інтернеті. Цього разу поліція вчасно втрутилася. Щоправда, після допиту один зі школярів, які планували бійню, кинувся під трамвай і загинув. Колектив гімназії потроху оговтується від останніх подій. Уроки поки не ведуться. Натомість передусім учителів непокоять схожі думки:

„Звісно, що задумуєшся над тим, що можна було зробити заздалегідь, аби до таких вчинків не доходило? Чи можна було помітити якісь зміни в школярах? Так, багато з них поводяться з часом якось дивно. Але ж неможливо щоразу пов’язувати це з плануванням якихось страшних стрілянин. З іншого боку, коли ми таке помічаємо, то завжди намагаємося розібратися. Тобто, ведемо профілактичну роботу, залучаємо до неї батьків. Я гадаю, що ми достатньо робили для попередження таких вчинків”.

Співпраця з поліцією та психологами

На рівні федеральних земель, які в Німеччині несуть відповідальність за школи, після подій у Ерфурті та Емсдеттені були розроблені спеціальні кризові профілактичні плани, які мають на меті передусім кращу співпрацю з поліцією, коли йдеться про насильство у школах. Розповідає речник міністерства культури землі Баден-Вюртемберґ Ган-Йорґ Блессінґ:

„Такий кризовий план складено для того, щоб спростити комунікацію. Щоб школи знали, кому телефонувати й кого інформувати в тій чи іншій ситуації. Хто за що відповідає? З іншого боку, схожі плани мають створювати й школи. Аби були зібрані, приміром, важливі телефонні номери й вказано, хто має що роботи, щоб гарантувати надходження інформації до поліції”.

У багатьох землях поліція та психологи проводять нині спеціальні курси для вчителів. Їхня мета – допомогти педагогам визначати потенційні проблеми з насильством у учнів. Розповідає шкільний психолог зі Штуттґарта Дітер Глатцер:

„Той, хто іде на такі дії, хоче відчути, як це воно – мати владу над іншими. Якщо хтось попереджає про такі плани, то він може бути впевненим, що це дуже багатьох злякає. З іншого боку, це може бути й просто попередження про небезпеку для тих, кого все ж хочуть оберігати”.

Саме шкільним психологам відводиться ключова роль у питанні визначення потенційних зловмисників у школах. Але, як наголошує Йозеф Краус, голова Німецької спілки вчителів, таких психологів у Німеччині катастрофічно не вистачає. За умови, що в країні знову й знову трапляються стрілянини в школах, число шкільних психологів має щонайменше подвоїтися, вважає він:

„У нас же, як і раніше, на одного психолога припадає десять тисяч школярів. Це просто неймовірно мало. Особливо в умовах, коли школи конче потребують професійної підтримки. Вчителі в першу чергу повинні нести знання. А якщо їм ще й надавати психологічну підтримку, то це їх просто перевантажить”.

Школи не винні

Не школа, а суспільство несе в першу чергу відповідальність за те, що в Німеччині почастішали випадки стрілянини в школах. У цьому переконана більшість експертів. Адже в дев’яноста відсотках випадків на дії школярів вплинули передусім позашкільні фактори. Часто причиною є конфлікти в родині й хворобливий вплив на підлітків насильницьких комп’ютерних й відеоігор. Найчастіше ж ідеться про суміш цих двох факторів. А тому, робить висновок голова Німецької спілки вчителів Йозеф Краус:

„Ми забагато вимагатимемо від школи, якщо хотітимемо, аби вона боролася з цим впливом”.