1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Микита Рукавиця: підкорювач Берліна

30 березня 2011 р.

Микита Рукавиця – ім’я досить малознайоме українським футбольним уболівальникам. На відміну від німецьких. Про українця написала розлогу статтю берлінська газета "Вельт".

https://p.dw.com/p/10kuA
Микита Рукавиця від минулого літа грає в "Герті"Фото: picture alliance/dpa-Zentralbild

23-річний Микита Рукавиця – нині один з найкращих гравців у берлінській "Герті", команді другого дивізіону Німеччини. Ще півтора року, коли берлінці ще грали у вищій лізі, Бундеслізі, тут блискуче грав інший українець, Андрій Воронін. Підлітками і перший, і другий футболісти ганяли м'яча на березі Чорного моря, Воронін – в Одесі, Рукавиця – в Миколаєві. Але, незважаючи на такі паралелі, нападники, схоже, один з одним досі не знайомі. Вороніна добре знають шанувальники спорту в Україні, прізвище Рукавиця, навпаки, вперше "засвітилося" лише під час минулорічного чемпіонату світу в Південній Африці.

Гіркий перший досвід

Берлінське видання Welt у своїй статті 29 березня згадує той день: "Підсумок матчу був вже практично вирішений, коли на 64-й хвилині нервово теребив свою футболку, чекаючи виходу на поле Микита Рукавиця, який мав замінити колегу по австралійській футбольній збірній Річарда Гарсіа. У першому груповому матчі Чемпіонату в Південній Африці Австралія-Німеччина його команда вже поступалась 0:2, граючи до того ж удесятьох. Не минуло й шести хвилин після його заміни, як рахунок вже стояв 0:4, і дебют Рукавиці на чемпіонаті світу був добряче попсований. "Це була не дуже гарна гра",- згадує сьогодні 23-річний футболіст.- "Німці були неймовірно швидкими й дисциплінованими. У нас не було шансів". Австралія вилетіла вже на попередньому етапі.

Flash-Galerie Fußball 2. Bundesliga - Roman Hubnik
Маркус Баббель (ліворуч) вражений швидким професійним ростом українцяФото: picture alliance/dpa


Для Рукавиці, який у віці 14 років переїхав зі своєю родиною з Миколаєва до міста австралійського Перт, цей перший гіркий досвід на ЧС насправді став важливою віхою у кар'єрі. Перед цим здавалося, що кар'єра молодого флангового гравця приречена пройти у "підвалі" бельгійської ліги. Клуб "Твенде Еншеде" з Нідерландів здав футболіста в оренду "Руселаре", кандидату на вибування з бельгійської Ліги Жюпіле, а потім і остаточно вилучив його зі свого складу. Контакт із берлінцями відбувся через сина колишнього футболіста "Герти" Ейолфура Сверіссона, з яким Рукавиця познайомився в "Руселаре". "Герта", яка щойно вибула з вищої німецької ліги, влітку взяла півзахисника на контракт у якості додаткового гравця.

Навіть новий тренер "Герти" Маркус Баббель не вірив у те, що австралієць із українським паспортом буде часто виходити на поле в другій лізі. Однак Рукавиця пробився в основний склад, одразу ж переконав у своїй здібностях на правому фланзі, а у п'ятому турі забив свій перший гол. Розвиток "Руки" у нас був вражаючим, на це ніхто не розраховував", - каже Баббель.

Взагалі гравець другої ліги вміє все більш-менш добре, розповідає Баббель. Але у Рукавиці є дві особливі "зброї" - "його неймовірна швидкість та сильна ліва нога".

Стиль борзого собаки

Своїм стилем бігу, дещо нахиленим уперед, Рукавиця нагадує борзого собаку, який настійливо проривається флангом то вверх, то вниз. Причому з успіхом: у 25 виступах за перший клуб другої ліги він забив чотири голи та віддав десять гольових передач. За кількістю гольових передач він є другим в лізі, так само, як і його одноклубник Адріан Рамос.

Flash-Galerie ukrainische Fußballspieler Bundesliga
Вже наступного сезону Рукавиця, можливо, буде грати в БундеслізіФото: picture alliance/dpa

"Досі сезон розвивався для мене суперово",- каже Рукавиця. У Берліні він набрався упевненості в собі: "Сьогодні я граю набагато краще, ніж до ЧС". І справді, бувають дні, коли Рукавицю можна назвати найвидатнішим фланговим гравцем ліги. Щоправда, іноді він виглядає дещо апатичним. Так само, як і власне "Герта". То цілком дотягує до рівня вищої ліги, то нижче середнього.

"Я мріяв грати за Україну"

Тренер збірної Австралії німець Гольґер Озік поки не ставить Рукавицю в основу. Жодного разу йому не пощастило зіграти, наприклад, на Кубку Азії. Та навіть у товариському матчі Австралії проти Німеччини 29 березня в Менгенґладбаху шанувальники Рукавиці марно чекали на його присутність. Тож, запитання виникло само собою: чи напередодні Євро-2012 в Польщі та Україні не виникала думка, що краще зіграти за свою батьківщину Україну замість Австралії? "Дитиною я мріяв грати за українську збірну. Моє серце назавжди з нею. Тим не менше, я пишаюсь тим, що можу грати за свою нову батьківщину Австралію".

Автор: Захар Бутирський
Редактор: Роман Гончаренко