1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Адміністративна реформа ставить під загрозу заповідники

14 січня 2011 р.

Екологи занепокоєні, що адміністративні зміни в Україні призведуть до занепаду заповідних територій. Вони закликають створити Державне агентство заповідної справи, а не підпорядковувати заповідники міністерству екології.

https://p.dw.com/p/zxJ4
Фото: picture-alliance/dpa

В Україні йде формування мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, якими нині, через відсутність спеціальної служби, немає кому керувати, кажуть екологи. У Національному екологічному центрі стверджують, що новостворорене міністерство екології і природних ресурсів, якому хочуть передати функції збереження українських заповідників, буде акцентувати свою діяльність саме на «природних ресурсах», аби їх видобувати та вигідно продавати і заповідники перетворяться на звичайні мисливські угіддя.

«Як у нас підходять до ресурсів? Їх треба передусім використати… Якщо управляти заповідниками дадуть агенту лісових ресурсів, то взагалі скрізь буде полювання й вирубування лісу», - сказав Deutsche Welle голова Національного екологічного центру України Ігор Сіренко.

Принциповий вибір

За словами Сіренка, в результаті діяльності Державної служби заповідної справи, за часи незалежності України, загальна площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду збільшилася майже втричі і становить зараз біля 5,7%, а за держпрограмою формування національної екомережі на кінець 2015 року має становити 10,4%. Тепер цю службу ліквідували, і хто опікуватиметься заповідниками, поки не зрозуміло. Тож екологи закликають президента зробити цивілізований вибір у галузі екополітики – створити Державне агентство заповідної справи.

Все добро під одне крило

На сьогодні в Україні більше 7600 територій та об’єктів природно-заповідного фонду і лише окремі їх категорії мають адміністрації. Разом з тим, ці адміністрації підпорядковані різним відомствам (Мінприроди, Міносвіти, Держкомлісгосп, НАН України та іншим). Природно-заповідні об’єкти, що не мають власних адміністрацій, формально перебувають під охороною лісгоспів, сільських рад, райдержадміністрацій тощо. Всі ці землевласники і державні відомства через брак коштів не особливо зацікавлені у збереженні цих територій. Тож потрібна установа, яка контролюватиме і підтримуватиме всі заповідні території, наголошують в Національному екологічному центрі.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Леся Юрченко